Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних дериватів в українській мові ХІ–ХІІІ ст.

Abstract

У статті крізь призму лексико-словотвірних типів і підтипів здійснено структурний і семантичний аналіз нульсуфіксальних субстантивів жіночого й середнього роду та іменників pluralia tantum в українській мові давньоруськоукраїнського періоду (ХІ–ХІІІ ст.). Панівна більшість описаних похідних, утворених від дієслів, мають такі загальні словотвірні значення: ‛носій процесуальної ознакиʼ та ‛опредмечена дія або станʼ. Розглядані девербативи мають переважно праслов’янське походження, до аналізу мовних фактів залучено лише ті субстантиви, які зберегли структурну й семантичну відповідність з твірними основами на час їх фіксації в текстах перших писемних памʼяток української мови.

The structural and semantic analysis of null suffix of feminine and neuter gender nouns and pluralia tantum nouns in the Ukrainian language of the ancient Russian-Ukrainian period (XI–XIII centuries) is carried out through the prism of lexical word-forming types and subtypes. The vast majority of the described derivatives are formed from verbs that have the following general word-forming meanings: ‟carrier of a procedural feature” and ‟object movement or state”. The considered deverbatives are mainly of Proto-Slavic origin, the analysis of linguistic facts involves only those nouns that have retained structural and semantic correspondence with the creative bases at the time of their fixation in the texts of the first written memos of the Ukrainian language.