Поховальний обряд могильника Острів (за матеріалами археологічних науково-рятівних досліджень 2017—2018 рр.). Частина друга

Abstract

У продовженні статті, присвяченої поховальному обряду могильника Острів, розглянуто поховальний супроводжувальний інвентар із чоловічих поховань та окремі елементи поховальної практики, як індикатори світогляду громади, котра перебуває на певному етапі християнізації. Чоловічі поховальні комплекси в цілому мають набагато менше етновизначальних рис, ніж жіночі. Їхній інвентар скоріше вказує не на конкретну етнічну групу, а на певний регіон походження традиції — Скандобалтику та Північну Русь, а також — соціальну спрямованість на дружинну субкультуру. На це вказують наявність зброї, окремі типи фібул, деталі поясного набору, що мають чисельні аналогії саме на Півночі Європи й різко дисонують зі старожитностями Південної Русі. Водночас, проживання на кордоні зі степом призвело до появи у поховальній практиці окремих предметів, притаманних матеріальній культурі кочовиків.

In the continuation of the paper on a funeral rites of the Ostriv graveyard the features of burials without grave goods, burials in coffins fastened with nails, burials with buckets and the accompanying items of male burials are considered. Burials without grave goods, as well as burials in dominiums fastened with nails and burials in which buckets were placed, can be interpreted with great care as an indicator of the worldview of a community that was at a certain stage of Christianization. Regardless of Christian ideas about the equality of everyone in the afterlife, there was no imperative prohibition on burial with objects. After Christianization, individual objects took on new functions and became a part of the so-called Arma Cristi (instrument of the Lord’s Passion — tools for fight against Satan) and already in this capacity are used in the funeral rite. Male burial assemblages in general have much less ethnic indicators than female ones. Rather, their grave goods point not to a specific ethnic group but to a specific macro region of the origin of tradition — Scando- Baltic and Northern Rus as well as to a social focus on military subculture. This is evidenced by the presence of weapons, certain types of fibulae, details of the belt set, which have a lot of parallels just in the North of Europe and sharply dissonant with the antiquities of Southern Rus. The presence of weapons was typical for male burial assemblages of the Ostriv graveyard. The main type of weapon the battle axes can be considered of so-called IV type according to A. Kirpichnikov, most of which were placed near the right knee with the handle up but other weapons were also discovered — axes of type III according to A Kirpichnikov and type M according to Y. Peterson and lancet-shaped spear-heads. In the burials the elements of a belt set — buckles and portupey rings — were found. At the same time the absence of other details of the men’s belt set, first of all, the applique plates for status belts which have been worn according to the Orient tradition and became widespread in the Eastern and Northern Europe during the Viking Age draws attention. It is notable that living on the border with the steppe led to the appearance in the burial practice of certain objects inherent in the material culture of nomads, first of all, primarily the single mouth-piece bit.