Diet Isotope Analysis and Related Studies in Prehistoric Ukraine: Fact, Fiction and Fantasy

Abstract

This paper outlines the results of twenty-eight years of collaborations between the authors and colleagues in Kiev, initiated when the first author began PhD research at Sheffield University under the supervision of the late Professor Marek Zvelebil in 1992. From the outset of this doctoral research Professor Dmitri Telegin, to whom this paper is dedicated, and Dr. Inna Potekhina, were fundamental not only to the success of the original research programme, but in terms of the considerable generosity, insight and friendship that was extended to the lead author as he navigated his way through the earlier Holocene parts of Ukrainian prehistory. The current study is as much a result of the work of the current authors as it is of collaboration and collegiality of these colleagues. The topics considered throughout this paper focus around the key observations and themes that have been developed since the research began. It also aims to highlight those areas where inconsistencies occur, and where clarification is deemed warranted due to the activities of researchers who have failed to fully appreciate the nuances of Ukrainian prehistory and multi-disciplinary research agendas. It is apparent that, in light of a recent «gold rush» to claim ownership of the materials available in Ukraine, at prehistoric sites of all periods, there is clearly a need for a considered and careful approach to the data generated from dietary isotope and related studies. Furthermore, our research since the early 1990s has shown that misidentification of fragmentary or isolated bone in both primary and secondary contexts can lead to erroneous interpretations and occasional «flights of fancy». This paper will outline a number of the issues identified, and also explore issues around data use and representation in an attempt to offer some balance to discussions of prehistoric diet and chronology in Ukraine.

Автори розглядають результати вивчення скелетного матеріалу періоду від епіпалеоліту та енеоліту та наводять деякі спостереження щодо ефективності досліджень, проведених різними вченими. Перш за все, автори узагальнюють результати досліджень, які проводились М. Ліллі з колегами з початку 1990-х рр., та проводять огляд нових результатів (рис. 1—3), які підтверджують той факт, що риба залишалася важливим продуктом харчування протягом названих періодів. Отримані дані також підкреслюють той факт, що в епоху енеоліту різні культурні групи дотримувалися різних харчових стратегій. Це, очевидно, визначається західними впливами та інтеграцією землеробства і скотарства (трипільська фермерська група з печери Вертеба), та традиціями мисливців-рибалок-збирачів з Ігрені VIII та Молюхового Бугра у Подніпров’ї. Цікаво, що хронологічна відмінність між цими двома пам’ятками супроводжується і харчовою мінливістю. На старшій пам’ятці Ігрень VIII отримані ізотопні дані про відносно високу залежність від прісноводних ресурсів у період 4300—4000 cal BC, тоді як на пізнішій пам’ятці Молюхів Бугор, дані свідчать про зменшення залежності від прісноводних ресурсів протягом 3950—3700 cal BC. Ці результати супроводжуються доказами використання більш широкого спектру природних ресурсів у регіоні Дніпровських порогів та навколо нього. Показано також, що на радіовуглецеві дати на пам’ятках у басейні Дніпра впливає прісноводний резервуарний ефект. Цього не спостерігається на матеріалах з печери Вертеба, оскільки ефект прісноводного резервуару не пов’язаний з дієтичними ланцюгами, які залежать від наземних ресурсів. Отримані авторами результати датування (рис. 4— 6), дослідження мобільності та дієтних ізотопів обговорюються у контексті результатів інших дослідників. Висловлюється припущення, що діяльність різних дослідницьких груп у печері Вертеба породжує низку проблем, що викликає необхідність продуманішого підходу до даних, представлених іншими групами. Можна стверджувати, що незважаючи на спільну тематику і близькі програми, окремим дослідницьким групам бракує детальних знань та співпраці. Стаття завершується закликом до цілеспрямованого мультидисциплінарного аналізу при дослідженні всіх могильників з метою подальшого вдосконалення нашого розуміння соціально-економічних та суспільних подій протягом раннього та середнього голоцену на території України.