Skull trepanation of the is one of the most frequently
performed operations on human skull by modern and
ancient surgeons. Trepanation is often associated in the
scientific literature with such widespread manipulations
in ancient peoples’ bodies as deliberate head or extremities
deformation, scalping, artificial scarification,
decapitation and truncation of limbs, etc. Nowadays,
it is known that trepanation is therapeutic or ritual
manipulation done in vivo or posthumous. Also skull
trepanation is performed by various techniques. The
definition of all these criteria allows anthropologists
to evaluate the nature of the development of medical
knowledge of ancient societies, to determine the degree
of technical sophistication of ancient doctors, to understand
the traditions and customs of peoples who lived
on earth in the distant past.
The paper is an attempt to summarize and consider
cases of craniotomy on craniological materials dating
back to the Sarmatian era. Evaluation of the described
fixed manipulations from the point of view of the technique
of carrying out the operations and the reasons for
their conduct is also given in the study. An attempt was
made to find the sources of the spread of the tradition
of skull trepanation in the nomadic peoples of the Early
Iron Age who inhabited the Lower Volga region.
Трепанація черепа — одна з найбільш частих операцій,
що проводяться на черепній коробці людини сучасними і
давніми хірургами. У науковій літературі антропологами
приділяється велика увага трепанації, поряд з такими
поширеними у давніх народів маніпуляціями з тілом людини,
як навмисна деформація голови або кінцівок, скальпування,
штучне шрамирування, декапітация і усічення
кінцівок тощо. Сьогодні відомо, що трепанації бувають терапевтичними
або ритуальними, прижиттєвими і посмертними.
Також трепанації голови поділяються за технікою їх
проведення. Визначення всіх цих критеріїв дозволяє антропологам
оцінити характер розвитку медичних знань стародавніх
суспільств, визначити ступінь технічного озброєння
давніх медиків, зрозуміти традиції і звичаї народів, що
жили на землі в далекому минулому.
Пропонована робота є спробою підсумувати і розглянути
випадки трепанації черепа на краниологічних матеріалах
сарматської доби. Дається оцінка описаних зафіксованих
маніпуляцій з точки зору техніки здійснення операцій і
причини їх проведення. Зроблено спробу пошуку витоків
поширення традиції трепанації черепа у кочових народів
епохи раннього залізного віку, які жили на території Нижнього
Поволжя.