Органи "громадської служби здоров’я” в структурі Львівського магістрату наприкінці XIX — на початку XX ст.

Abstract

Період з кінця XVIII ст. до початку Великої війни став “часом великих міст” — населення європейських міст стрімко зросло в багато разів. Це породжувало нові виклики в організації міського життя. Зокрема з ростом міст і кількості їх мешканців зростали частота та масштаби епідемій. З початку ХІХ ст. на різних рівнях здійснювалася нова політика в сфері громадського здоров’я, що стало чинником процесів модернізації. В ході реформ 1860-х рр. в імперії Габсбургів проведено децентралізацію влади та реорганізовано службу громадського здоров’я. Як наслідок Львів у 1870 р. отримав власний статут, що надавав право самоврядування, а новий закон про громадську службу здоров’я виділив цю сферу в окремий напрям діяльності міської влади. Для роботи в цій ділянці створюється міська служба здоров’я, а також вибудовується схема співпраці структурних підрозділів міської ради та магістрату, які забезпечували прийняття та виконання відповідних рішень. Виконуючи різні функції, до реалізації “поліції здоров’я” залучаються представники професійних медичних середовищ міста. Створена модель не завжди була ефективною, проте найбільші проекти з оздоровлення міста, як будівництво водогону, здійснювались за ініціативи міської влади.

The period between the late eighteenth century and 1914 became “the age of big cities” — the urban population in Europe has grown rapidly many times. It gave rise to new challenges in the organization of urban life. One of the most difficult problems was increasing of epidemics of infectious diseases. From the beginning of the nineteenth century, a new public health policy started to implement in different levels and became a factor of modernization. During the reforms of the 1860s in Habsburg Empire was held a decentralization of power and reorganization a system of public health service. Subsequently, the new statute, which restored the right of selfgovernment for the city of Lviv was approved in 1870. According to the new law, public health was defined as a separate area of the city government’s activity. The city health service was set up and system of administration in this area which included the structural units of the city council and the magistrate was created. Members of the city’s professional medical community with different roles were involved in the process of realization the “police of health”. The created model was not always effective, but the greatest projects in city sanitation such as the construction of water supply were carried out at the initiative by the city authorities.