Біржі як інституції соціально-економічної інтеграції та відстоювання інтересів підприємців України (остання третина XIX — початок XX ст.)

Abstract

У статті розглядається функціонування бірж та їх самоврядних представницьких структур — біржових комітетів, як складова соціально-економічної інтеграції підприємців України в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст. Наголошується на поєднанні економічних та представницьких функцій бірж, які стали уособленням взаємодії капіталу з владою, капіталістичної зрілості того чи іншого регіону, унормування попиту та пропозиції у внутрішній і зовнішній торгівлі. Визначено, що біржі, насамперед найбільші (Одеська, Київська, Харківська) або суто спеціалізовані (Харківська кам’яновугільна та залізоторгова), маючи важливе значення для торгівлі товарами й цінними паперами підприємств та установ своїх районів, стали тими інституціями, навколо яких консолідувалися підприємці конкретного регіону або певної галузі. З’ясовано, що біржові комітети, будучи формально відповідальними за ведення поточних справ на біржі, фактично виконували функції представницького органу інтересів промисловців і купців свого регіону, впливали на законодавство, громадську думку, економічний, технічний розвиток місцевої торгівлі та промисловості. Наголошується, що біржові комітети стали найбільш поширеними представницькими інституціями буржуазії в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст., своєрідним форумом соціально-економічної інтеграції й найважливішим інструментом відстоювання підприємницьких інтересів.

In this article covers exchanges’ activity and their representative structures — stock committees as self-governing institutions of socio-economic integration of entrepreneurs of Ukraine in the last third of the 19 — early 20th centuries. Author drew attention on the combination of economic and representative functions of exchanges. They had become the embodiment of the interaction of capital with authorities, the capitalist maturity of someone or other region, the normalization of demand and supply in domestic and foreign trade. It is determined that stock exchanges, first of all such largest ones as Odesa, Kyiv or Kharkiv, or just specialized ones (such as Kharkiv carboniferous and iron-trade), which were important for trade with goods and securities of enterprises and institutions of their districts, became the institutions around which had consolidated entrepreneurs in a specific region or industry. It was found out that stock exchange committees, being formally responsible for current affairs at stock exchanges, actually performed functions of a representative body of industrialists and merchants’ interests of their region, influenced to the legislation and public opinion, economic and technical development of local trade and industry. It is also noted that exchange committees became the most common representative institutions of the bourgeoisie in the last third of the 19 — early 20th centuries, a kind of forum for social-economic integration and the most significant tool of business defending interests.