О восстановлении ведущей роли машиностроения в построении новой экономики Украины

Abstract

Высокого уровня развития страны – лидеры современной мировой экономики достигли в период индустриального капиталистического производства. В настоящее время в мире машинное производство идет по пути минимизации и универсализации машин (систем, производств), роботизации, компьютеризации, цифровизации, формирования искусственного интеллекта и т.п. Это является не деиндустриализацией, а новым этапом машинного производства, гипериндустриализацией, построением новой экономики, внедрением цифровизации. Перемещение машинного производства из развитых стран в страны третьего мира вовсе не означает деиндустриализацию материнских стран-производителей. Это их дальнейшее развитие. В Украине неадекватно восприняты эти сложные процессы, промышленность, машиностроение в силу различных причин подверглись тотальному разрушению путем изменения форм собственности, потери стратегии и перспектив развития, что принципиально ошибочно. В исследованиях недостаточно внимания уделяется вопросам функционирования машиностроительных предприятий на «падающих», сворачивающихся рынках, нет однозначного и адекватного понимания, что относить к машиностроению, отсутствует четкая классификация подотраслей машиностроения, объединения предприятий (промышленность, отрасль, подотрасль, комплекс, кластер). Многообразие классификаций машиностроения обусловливает сложности объективной оценки экономической деятельности. Цель статьи – на основании анализа функционирования машиностроения как драйвера производственного и социального развития промышленности, экономики разработать предложения по восстановлению ведущей роли отрасли в техническом перевооружении производств отечественной экономики, выхода ее из продолжающегося системного кризиса. Показано, что машиностроение обеспечивает высокий уровень производительности труда, культуры производства, науки, способствует дальнейшему углублению кооперации труда. Выявлено, что наиболее интеллектуально и профессионально подготовленная часть среднего класса сформировалась в машиностроении. В статье рассмотрена эволюция машиностроения за годы образования государства, сравнение с рядом промышленных стран. Доказана необходимость приоритета развития машиностроения для формирования современной самодостаточной экономики, намечены основные направления управления, в том числе коллаборативного, структурного и организационного регулирования отрасли, внедрения природоподобных процессов. Обоснована целесообразность и возможность развития в Украине узкоспециализированных производств, выращивания «скрытых чемпионов».

Високого рівня розвитку країни – лідери сучасної світової економіки досягли в період індустріального капіталістичного виробництва. Нині у світі машинне виробництво йде шляхом мінімізації і універсалізації машин (систем, виробництв), роботизації, комп'ютеризації, цифровізації, формування штучного інтелекту і т. п. Це є не деіндустріалізацією, а новим етапом машинного виробництва, гіперіндустріалізацією, побудовою нової економіки, впровадженням цифровізації. Переміщення машинного виробництва з розвинених країн у країни третього світу зовсім не означає деіндустріалізацію материнських країн-виробників. Цей їх подальший розвиток. В Україні неадекватно сприйняті ці складні процеси, промисловість, машинобудування в силу різних причин піддалися тотальному руйнуванню шляхом зміни форм власності, втрати стратегії і перспектив розвитку, що принципово помилково. У дослідженнях недостатньо уваги приділяється питанням функціонування машинобудівних підприємств на ринках, що "падають", згортаються, немає однозначного й адекватного розуміння, що відносити до машинобудування, відсутня чітка класифікація підгалузей машинобудування, об'єднання підприємств (промисловість, галузь, підгалузь, комплекс, кластер). Різноманіття класифікацій машинобудування обумовлює складнощі об'єктивної оцінки економічної діяльності. Мета статті – на підставі аналізу функціонування машинобудування як драйвера виробничого і соціального розвитку промисловості, економіки розробити пропозиції по відновленню провідної ролі галузі в технічному переозброєнні виробництв вітчизняної економіки, виходу її з тривалої системної кризи. Показано, що машинобудування забезпечує високий рівень продуктивності праці, культури виробництва, науки, сприяє подальшому поглибленню кооперації праці. Виявлено, що найбільш інтелектуально і професійно підготовлена частина середнього класу сформувалася в машинобудуванні. У статті розглянута еволюція машинобудування за роки утворення держави, порівняння з низкою промислових країн. Доведена необхідність пріоритету розвитку машинобудування для формування сучасної самодостатньої економіки, намічені основні напрями управління, у тому числі колаборативного, структурного й організаційного регулювання галузі, впровадження природоподобних процесів. Обґрунтовано доцільність і можливість розвитку в Україні вузькоспеціалізованих виробництв, вирощування "прихованих чемпіонів".

The leaders of the modern world economy reached a high level of development during the period of industrial capitalist production. At present, in the world, machine production follows the path of minimizing and universalizing machines (systems, industries), robotization, computerization, digitalization, the formation of artificial intelligence, etc. All this is not de-industrialization, but a new stage in machine production, hyper-industrialization, building a new economy and introducing digitalization. Moving machine production from developed countries to third world countries does not mean de-industrialization of parent producer countries at all. It means their further development. In Ukraine, these complex processes are inadequately perceived, industry, mechanical engineering, for various reasons, have undergone total destruction through changes in forms of ownership, loss of strategy and development prospects, which is fundamentally wrong. In studies, insufficient attention is paid to the functioning of machine-building enterprises in “falling”, collapsing markets, there is no unambiguous and adequate understanding of what should be attributed to mechanical engineering, there is no clear classification of sub-sectors of mechanical engineering or business associations (industry, industry, sub-sector, complex, cluster). The variety of machine building classifications makes it difficult to assess economic activity objectively. The purpose of the article is to develop proposals for restoring the leading role of the industry in the technical re-equipment of the domestic economy production, its way out of the ongoing systemic crisis, based on the analysis of how the mechanical engineering functions as a driver of industrial and social development of industry and economy. It is shown that mechanical engineering provides a high level of labor productivity, production culture, science, contributes to the further deepening of labor cooperation. It was revealed that the most intellectually and professionally prepared part of the middle class was formed in mechanical engineering. The article examines the evolution of mechanical engineering over the years of the formation of the state, comparison with a number of industrial countries. The necessity of prioritizing the development of mechanical engineering for the formation of a modern self-sufficient economy is proved, the main directions of management including collaborative, structural and organizational regulation of the industry and the introduction of nature-like processes are outlined. The expediency and possibility to develop highly specialized industries in Ukraine and the cultivation of "hidden champions" have been substantiated.