Показати простий запис статті
dc.contributor.author |
Chebanyuk, O.V. |
|
dc.contributor.author |
Palahin, O.V. |
|
dc.contributor.author |
Markov, K.K. |
|
dc.date.accessioned |
2021-09-29T16:07:33Z |
|
dc.date.available |
2021-09-29T16:07:33Z |
|
dc.date.issued |
2020 |
|
dc.identifier.citation |
Domain engineering approach of software requirements analysis / O.V. Chebanyuk, O.V Palahin., K.K. Markov // Проблеми програмування. — 2020. — № 2-3. — С. 164-172. — Бібліогр.: 25 назв. — англ. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
1727-4907 |
|
dc.identifier.other |
DOI: https://doi.org/10.15407/pp2020.02-03.164 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180462 |
|
dc.description.abstract |
Requirement analysis is one of the important processes in software development lifecycle management. In Agile approach requirements software models are the basic of generating other software development artifacts. Improving requirements approaches and techniques allows avoiding mistakes in other software development artifacts. Domain engineering fundamentals is the basic for “template oriented” approaches of software development artifacts designing. Reusing domain models and knowledge allows adding details in vertical “model to model” transformation operations, refine generated software development artifacts, organize systematic software reuse and perform many other activities. Paper proposes an approach of requirement analysis based on UML Use Case diagrams transformations into communication ones and the next refinements of them by means of information from domain models. The advantages of the proposed approach is the next: proposed transformation method involves ”many to many” transformation in order to save the semantic of initial model. Domain knowledge are used to complete communication diagram by means of adding details after transformation to them. In order to perform Use case to communication transformation graph representation of software models is chosen. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Анализ требований является важным процессом жизненного цикла разработки программного обеспечения. В гибких методологиях разработки программного обеспечения модели требований являются артефактами разработки программного обеспечения, которые содержат исходную информацию для осуществления дальнейших задач разработки. Совершенствование методик анализа требований позволяет избежать ситуации, когда ошибки артефактов, которые проектируются при анализе требований, переносятся на другие артефакты разработки программного обеспечения. Доменная инженерия обеспечивает фундаментальные основы для внедрения «шаблонно-ориентированных» методик проектирования артефактов разработки программного обеспечения. Повторное использование доменных моделей и знаний позволяет дополнить информацию о структуре модели, имеющей более подробную нотацию после выполнения вертикальной трансформации «из модели в модель», уточнить спроектированный артефакт разработки программного обеспечения, организовать систематическое повторное использование программных модулей и выполнить много других задач. В работе представлена методика анализа требований к программному обеспечению, основанная на трансформации диаграмм прецедентов в диаграммы коммуникаций с их последующим уточнением с помощью информации, содержащейся в доменных моделях. Преимуществом представленной методики по сравнению с существующими является то, что для трансформации используются все составляющие исходной модели с целью перенести ее семантику на результирующую модель. После трансформации выполняется уточнение диаграмм коммуникаций с использованием накопленных знаний про домен. Исходной информацией для трансформации моделей программного обеспечения является их аналитическое представление в графовой форме. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Аналіз вимог є важливим процесом життєвого циклу розробки програмного забезпечення. У гнучких методологіях розробки програмного забезпечення моделі вимог є такими артефактами розробки програмного забезпечення, що містять вихідну інформацію для здійснення подальших завдань розробки. Удосконалення методик аналізу вимог дозволяє уникнути ситуації, коли помилки артефактів, що проектуються при аналізі вимог, переносяться на інші артефакти розробки програмного забезпечення. Доменна інженерія забезпечує фундаментальні основи для впровадження «шаблонно-орієнтованих» методик проектування артефактів розробки програмного забезпечення. Повторне використання доменних моделей та знань дозволяє доповнити інформацію про структуру моделі, що має більш детальну нотацію після виконання вертикальної трансформації «з моделі у модель», уточнити спроектований артефакт розробки програмного забезпечення, організувати систематичне повторне використання програмних модулів та виконати багато інших завдань. У роботі представлено методику аналізу вимог до програмного забезпечення, що базується на трансформації діаграм прецедентів у діаграми комунікацій з їх подальшим уточненням за допомогою інформації, що міститься у доменних моделях. Перевагою представленої методики по зрівнянню з існуючими є те, що для трансформації використовуються всі складові вихідної моделі з метою перенести її семантику на результуючу модель. Після трансформації виконується уточнення діаграм комунікацій із використанням накопичених знань про домен. Вихідною інформацією для трансформації моделей програмного забезпечення їх аналітичне представлення у графовій формі. |
uk_UA |
dc.language.iso |
en |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут програмних систем НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Проблеми програмування |
|
dc.subject |
Прикладне програмне забезпечення |
uk_UA |
dc.title |
Domain engineering approach of software requirements analysis |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Доменный инженерный подход к анализу требований к программному обеспечению |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Доменний інженерний підхід до аналізу вимог до програмного забезпечення |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
004.415.2.045 (076.5) |
|
Файли у цій статті
Ця стаття з'являється у наступних колекціях
Показати простий запис статті