Статтю присвячено осмисленню феномена територіальності в контексті
формування стратегічних пріоритетів розвитку вітчизняної соціогуманітаристики та реалізації напрямів і завдань державної регіональної політики. Підкреслено, що геополітичні випробування, перед якими опинилася
Україна, змушують актуалізувати пошук теоретичних побудов у сфері
вирішення конфліктів, а також репрезентацію інформаційно-аналітичного та прогностичного потенціалу сучасної науки. Утвердження нової
культури інноваційного мислення потребує від наукової спільноти міждисциплінарного аналізу проблем територіальної ідентичності та ментальності, національної та історичної пам’яті, регіональної свідомості та локальних рівнів самоорганізації соціуму. Доведено, що пошук консолідаційних
ідей та інтеграційних механізмів, обстоювання територіальної цілісності
та непорушності кордонів мають стати цільовими орієнтирами соціогуманітарних досліджень, потужними чинниками формування національної
ідентичності та єдності. Ґрунтована на такому фундаменті просторова аналітика не лише дасть змогу запобігти різноманітним загрозам та
викликам, генерувати моделі динамічного та збалансованого регіонального розвитку України, а й кардинально змінить ставлення суспільства до можливостей соціогуманітарної науки.
The article is devoted to understanding the phenomenon of territoriality in the context of the formation of strategic
priorities for the development of domestic socio-humanitarian sciences and the implementation of directions and objectives
of state regional policy. It is emphasized that the geopolitical challenges facing Ukraine force to actualize the search
for theoretical constructions for conflict resolution, as well as the representation of information-analytical and predictive
potential of modern science. The establishment of a new culture of innovative thinking requires from the scientific community
an interdisciplinary analysis of the problems of territorial identity and mentality, national and historical memory,
regional consciousness and local levels of self-organization of society. It is proved that the search for consolidation ideas
and integration mechanisms, advocacy of territorial integrity and inviolability of borders should become targets of sociohumanitarian
research, powerful factors in the formation of national identity and unity. Spatial analysis based on such a
foundation will not only prevent various threats and challenges, generate models of dynamic and balanced regional development
of Ukraine, but also radically change society's attitude to the potential of socio-humanitarian science.