Застосування регіонального бенчмаркінгу в процесі смартпріоритизації

Abstract

Стаття присвячена науково-методичним аспектам проведення регіонального бенчмаркінгу в процесі підприємницького відкриття у рамках регіонального смартстратегування і викладенню результатів застосування авторської методики на прикладі одного з галузевих пріоритетних напрямів смартспеціалізації регіонів Європи. Обґрунтовано актуальність впровадження регіонального бенчмаркінгу і місце його інкорпорації у процес смартпріоритизації з урахуванням наявного методичного забезпечення розроблення регіональних стратегій смартспеціалізації. Запропонована авторська методика регіонального бенчмаркінгу включає такі основні етапи: (1) картографування та визначення смартпріоритетів за фокусними видами економічної діяльності; (2) аналіз регіональних пріоритетів за європейськими цілями політики смартспеціалізації з визначенням структури їх вибору та з урахуванням інноваційної активності регіонів; (3) аналіз змісту та цілей регіональних смартпроєктів з встановленням міжсекторальних зв’язків; (4) аналіз залучення до регіональної смартспеціалізації кластерних утворень з визначенням їх локалізації та обраних пріоритетних сфер; (5) аналіз міжрегіональної співпраці за певним тематичним напрямом смартспеціалізації; (6) обробка та формалізація отриманих результатів дослідження. Викладено результати апробації запропонованої методики на прикладі залучення хімічного сектору до формування смартпроєктів. Проаналізовано 90 смартпріоритетів, затверджених у 69 європейських регіонах, з використанням даних європейських інтернет-платформ. Визначено, що домінантними цілями політики смартспеціалізації на основі хімічних виробництв є ключові перспективні технології, сталі інновації та цифрові трансформації. Встановлено, що саме такі цілі обирають інноваційно активні регіони, водночас регіони з низьким рівнем інноваційного розвитку на додачу до сталих інновацій та ключових перспективних технологій частіше фокусуються на проєктах охорони здоров’я і безпеки. Зроблено висновок, що поєднання знань та активів у процесі смартспеціалізації в Європі відбувається через активізацію міжгалузевого та міжрегіонального співробітництва, зокрема на кластерних засадах. Визначено, що міжсекторальні зв’язки в рамках смартпроєктів здебільшого формуються в межах існуючих ланцюгів доданої вартості, але останнім часом виникають та активно розвиваються нові міжсекторальні партнерства, які переважно орієнтуються на діджиталізацію, дифузію інноваційних біотехнологій та технологій сталого розвитку.

Статья посвящена научно-методическим аспектам проведения регионального бенчмаркинга в процессе предпринимательского открытия в рамках регионального смарт-стратегирования и изложению результатов применения авторской методики на примере одного из отраслевых приоритетных направлений смарт-специализации регионов Европы. Обоснована актуальность внедрения регионального бенчмаркинга и место его инкорпорации в процесс смарт-приоритизации с учетом имеющегося методического обеспечения разработки региональных стратегий смарт-специализации. Предложенная авторская методика регионального бенчмаркинга включает следующие основные этапы: (1) картографирование и определение смарт-приоритетов по фокусным видам экономической деятельности; (2) анализ региональных приоритетов по европейским целям политики смарт-специализации с определением структуры их выбора и с учетом инновационной активности регионов; (3) анализ содержания и целей региональных смарт-проектов с установлением межсекторальных связей; (4) анализ привлечения к региональной смарт-специализации кластерных образований с определением их локализации и избранных приоритетных сфер; (5) анализ межрегионального сотрудничества по определенному тематическому направлению смарт-специализации; (6) обработка и формализация полученных результатов исследования. Изложены результаты апробации предложенной методики на примере привлечения химического сектора к формированию смарт-проектов. Проанализированы 90 смарт-приоритетов, выбранных в 69 регионах Европы, с использованием данных европейских интернет-платформ. Определено, что доминантными целями политики смарт-специализации на основе химических производств являются ключевые перспективные технологии, устойчивые инновации и цифровые трансформации. Установлено, что именно такие цели выбирают инновационно-активные регионы, при этом регионы с низким уровнем инновационного развития в дополнение к устойчивым инновациям и ключевым перспективным технологиям фокусируются также на проектах в сфере здравоохранения и безопасности. Сделан вывод, что сочетание знаний и активов в процессе смарт-специализации в Европе происходит в результате активизации межотраслевого и межрегионального сотрудничества, в том числе, на кластерных принципах. Определено, что межсекторальные связи в смарт-проектах в основном формируются в рамках существующих цепочек добавленной стоимости, при этом в последнее время возникают и активно развиваются новые межсекторальные партнерства, которые преимущественно ориентируются на диджитализацию, диффузию инновационных биотехнологий и технологий устойчивого развития.

The article is devoted to the scientific and methodological aspects of regional benchmarking in the entrepreneurial discovery process as part of the development of regional smart specialization strategy. We present the results of using the author's methodology on the example of one of the sectoral priority areas of smart specialization in European regions. The relevance of the implementation of regional benchmarking and the place of its incorporation into the process of smart prioritization, taking into account the existing methodological support for the development of regional smart specialization strategies have been substantiated. The methodology for regional benchmarking proposed by the authors includes the following main stages: (1) mapping and defining smart priorities for focal econo¬mic activities; (2) analysis of regional priorities according to European policy objectives of smart specialization and study of their structure taking into account the innovative activity of the regions; (3) analysis of the content and goals of regional smart projects with the identification of intersectoral links; (4) analysis of attracting clusters to regional smart specialization and study their localization and selected priority areas; (5) analysis of interregional cooperation in selected thematic area of smart specialization; (6) processing and formalization of the obtained research results. The results of approbation of the proposed methodology are presented on the example of involving the chemical sector in the formation of smart projects. Using data from European internet platforms, we examined 90 smart priorities selected in 69 European regions. It was determined that the dominant goals of the smart specialization policy based on chemical production are Key enabling technologies, Sustainable innovation and Digital transformation. We found that these goals were chosen mainly by the innovation-active regions, while regions with a low level of innovation development, in addition to Sustainable innovation and Key enabling technologies, also focus on projects in the field of health and safety. It is concluded that the combination of knowledge and assets in the smart specialization process in Europe is the result of increased intersectoral and interregional cooperation, including using cluster technologies. Сross-sectoral linkages in smart projects are formed mostly within the existing value chains. At the same time, recently, new intersectoral partnerships, which are focused mainly on digitalization, diffusion of innovative biotechnologies and technologies for sustainable development, have emerged and are actively developing.