Мета статті – реконструювати та проаналізувати основні етапи й особливості діяльності Катеринославського совісного суду (1784–1855 рр.). Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, об’єктивності. Використано порівняльно-історичний,
аналітико-синтетичний методи, методики наукової критики джерел, міждисциплінарний підхід.
Наукова новизна. На підставі опрацьованих джерел, значна частина яких уперше вводиться в
науковий обіг, охарактеризовано роботу та специфіку Катеринославського совісного суду. Цей реґіональний сюжет доповнює наявні дослідження з історії таких установ в Україні, уточнює усталені
в історіографії позиції щодо хронології подій, розширює уявлення про можливості джерельних
комплексів зі вказаної теми. Результати дослідження. Установлено, що Катеринославський совісний суд розпочав роботу 1784 р. На прикладі відмінностей цивільного судочинства для окремих
етнічних груп краю, для земель колишньої Гетьманщини, частина яких входила до Катеринославського намісництва (1783–1796 рр.), виявлено не лише територіальну, а й культурно-правову
мозаїчність реґіону. Зазначено, що на першому етапі існування суду (до 1797 р.) його очільники
радше призначалися, ніж обиралися з-поміж місцевого дворянства. Вони були змушені керуватися не лише «совістю» та російським законодавством, але й нормами Литовського статуту 1588 р.,
маґдебурзького права. Нав’язування совісним судам невластивих їм функцій у першій половині
ХІХ ст. поступово нівелювало позитивний потенціал, закладений у просвітницькій ідеї їх створення. Можливість однієї зі сторін процесу відмовитися від розгляду справи у совісному суді, відсутність усвідомленої ювенальної політики держави та її забезпечення робили цю інституцію разом з усією судовою системою малоефективною, приреченою на ліквідацію. Перспективи подальших
студіювань. Наголошено на значному потенціалі матеріалів Катеринославського совісного суду
в дослідженні соціальної історії реґіону, у висвітленні проблеми інкорпорації населення краю до
загальноімперського соціуму через уніфікацію права й судової системи.
The purpose of the article is to reconstruct and analyze the main stages and features
of the Katerynoslav Conscientious Court (1784–1855). The research methodology is based on the
principles of historicism, scientificity and objectivity. Comparative-historical, analytical-synthetic
methods, methods of scientific criticism of sources; interdisciplinary approach were used. Scientific
novelty. Based on the researched sources, a significant part of which was first introduced to scientific
circulation, the work and specifics of the Katerynoslav Conscientious Court were characterized. This
regional plot complements existing studies on the history of such institutions in Ukraine; clarifies
the positions established in the historiography on the chronology of events; extends the idea of the
possibilities of source complexes on a given topic. Research results. It was established that the
Katerynoslav Conscientious Court began its activity in 1784. On the example of the differences of civil
proceedings for certain ethnic groups of the region, for the lands of the former Hetmanshchyna, part
of which was a part of the Katerynoslav governorship (1783–1796), not only the territorial but also the
cultural and legal mosaic of the region was revealed. It is noted that at the first stage of the existence
of the Katerynoslav Conscientious Court (until 1797), its leaders were more likely to be appointed than
elected from among the local nobility. They were forced to rely not only on "conscience" and Russian
law, but also on the norms of the Lithuanian Statute of 1588 and Magdeburg Law. The imposition of
non-specific functions on the conscientious courts in the first half of the 19th century gradually leveled
off the positive potential laid down in the educational idea of their creation. The possibility of one of
the parties to refuse to hear the case in a conscientious court, the lack of a conscious juvenile policy
of the state and its provision made this institution, along with the whole judicial system, ineffective and
destined to liquidation. Prospects for further studies. The considerable potential of materials of the
Katerynoslav Conscientious Court in the study of the social history of the region, in highlighting the
problem of incorporation of the population of the region into the imperial society through unification of
the law and the judicial system was emphasized.
