Метою дослідження є аналіз характеру та масштабів занепаду засад вільної елекції
козацької старшини Гетьманщини внаслідок втручання російської влади у процес кадрового забезпечення урядів сотенного рівня. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології.
Наукова новизна пов’язана з вивченням впливу імперського центру на характер адміністративних практик української автономії XVII–XVIII ст. через налагодження контролю за кадровою політикою Гетьманщини та свідоме розмивання засад вільної елекції козацької старшини. Увагу
звернуто насамперед на намагання імперської влади після поразки антиросійського виступу гетьмана І.Мазепи 1708–1709 рр. змінити правове поле виборчого процесу, з одного боку, обмеживши
волевиявлення козацького товариства й участь у ньому полкової старшини, а з іншого – поставивши його під контроль своїх офіційних представників. Детально розглянуто приклади прямого
призначення на сотництво указами імператора, Сенату та інших владних інституцій Росії в обхід
чинних у Гетьманщині правових норм і традицій. Реконструйовано процесуальні особливості та
з’ясовано мотивацію таких кадрових рішень. Зокрема звернуто увагу на той факт, що при обґрунтуванні таких призначень лексема «вірності монархові» виразно домінувала над мотивами
видатних здібностей чи службових заслуг претендентів. Установлено, що чимала частина призначених у такий спосіб старшин походила з Балкан і перед тим жодним чином не була пов’язана
з Військом Запорозьким, а свою вірність Петрові І засвідчила під час Прутського походу 1711 р.
Окремо досліджено практики протегування інтересів шукачів сотенного уряду державними діячами та воєначальниками Російської імперії, впливовими царедворцями та представниками династії Романових. Висвітлено у цьому контексті й особливий службовий аванс на посідання
сотництва в Гетьманщині, що його забезпечувала служба при імператорському дворі, у тому числі в ранзі придворних співаків.
The purpose of this study is to analyze the nature and scale of the decline of the principles
of free election of Cossack officers of Hetmanshchyna, due to the intervention of the Russian
authorities in the process of staffing hundreds of governments. The research methodology is
based on comparison strategies and typology. The scientific novelty is connected with the study of
the influence of the imperial center on the nature of the administrative practices of the Ukrainian
autonomy 17–18 centuries. Through the establishment of control over the personnel policy of
Hetmanshchyna and the deliberate erosion of the principles of free election of Cossack officers.
Attention is paid primarily to the efforts of the imperial authorities after the defeat of the anti-
Russian speech of Hetman I.Mazepa in 1708–1709 to change the legal field of the electoral process,
on the one hand, limiting the will of the Cossack society and the participation of regimental officers,
and on the other – putting it under the control of its officials. Examples of direct appointment to the
hundreds in Ukraine by decrees of the tsar, the Senate and other governing institutions of the Russian
Empire in circumvention of the legal norms and traditions in force in Hetmanshchyna are considered
in detail. Procedural features are reconstructed and the motivation of such personnel decisions is
clarified. In particular, attention is drawn to the fact that in substantiating such appointments, the
token “loyalty to the monarch” clearly dominates the motives of outstanding abilities or merits of
the candidates. In addition, it was established that a significant part of the officers appointed in
this way came from Balkans and before that was in no way associated with Zaporozhian Host, and
proved his loyalty to Peter I during the Prut campaign in 1711. Separately studied the practice of
protecting the interests of hundreds government statesmen and military leaders of Russian Empire,
influential courtiers and representatives of the ruling Romanov dynasty. In this context, a special
official advance for the meeting of the sotnyk in Hetmanshchyna, which was provided by the service
at the imperial court, including in the rank of court singers, is highlighted.