Мета дослідження – проаналізувати причини виникнення, становлення, розвитку так
званої музейної потреби, задоволення якої передбачало добір, збереження й використання артефактів у родинних колекціях і зібраннях української козацької еліти. Методологія вибудовувалася
на підставі використання сукупності принципів і методів пізнання, застосування яких здійснювалося з опорою на міждисциплінарні підходи до розкриття мети дослідження. Базовими були такі
методи історичного пізнання, як історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний та історико-системний, за допомогою яких опрацьовано наукову та джерельну базу статті.
Наукова новизна. На основі широкого кола опублікованих і неопублікованих архівних документів
досліджено нову форму домузейних форм військово-історичного музейництва – родинні колекції
та збірки козацької еліти. Установлено, що більшість їх, котрі сформувалися впродовж ХVІІ–ХVІІІ ст.,
не відповідають змісту наукового терміна «колекціонування», але саме вони стали основою цілеспрямованого й систематичного збирання (приватного колекціонування) предметів музейного
значення, яке передувало виникненню військово-історичних музеїв. Фамільні збірки формувалися для потреб родини конкретного представника козацької еліти, який сам був учасником воєнних
подій, історичною постаттю. Ці колекції були різноплановими, у них було представлено військову
атрибутику, нагороди, портретні ґалереї, родинні архіви, книгозбірні, речі повсякденного вжитку
тощо. Висновки. Головна особливість приватного колекціонування полягає у прагненні зібрати
та зберегти пам’ятки козацької доби. Це стосується зібрань відомих шанувальників старовини,
серед яких В.Тарновський, О.Поль, К.Скаржинська. Археологічні військові пам’ятки було представлено у збірці графа О.Бобринського та інших колекціонерів. Зазначимо, що більшість із них не лише створювали власні, а й виступали фондоутворювачами багатьох музеїв Наддніпрянської України. У Західній Україні, що перебувала у складі Австро-Угорщини, військово-історичні зібрання та музеї формували здебільшого представники польської інтелектуальної еліти. У військово-історичних колекціях усіх музеїв переважала західноєвропейська зброя ХV–ХІХ ст.
The purpose of the study is to analyze the causes of the emergence, formation and
development of the so-called museum need, the satisfaction of which involved the selection,
preservation and use of artefacts in family collections and collections of the Ukrainian Cossack
elite. The methodology of the research was based on the use of a set of principles and methods of
cognition, the application of which was carried out with the reliance on interdisciplinary approaches
to discovering the purpose of the research. The basic methods were historical cognition as historicalgenetic,
historical-comparative, historical-typological and historical-systemic, on the basis of which
the scientific and source base of the article was worked out. The scientific novelty. On the basis of
a wide range of published and unpublished archival documents, a new form of pre-museum forms
of military-historical museuming – family collections and collections of the Cossack elite – was
investigated. It is established that most of these collections, formed during the 17th –18th centuries.
Do not correspond to the content of the scientific term "collecting", but they became the basis of
purposeful and systematic collecting (private collecting) of objects of museum importance, which
preceded the emergence of military museums. Family collections were formed for the needs of the
family of a specific representative of the Cossack elite, who himself was a participant in military events,
a historical figure. These collections were diverse, with military attributes, awards, portrait collections,
family archives, book collections, items of daily use and more. Conclusions. Private collecting has
gained a high level of development during the study period. Its main feature is the desire to collect
and preserve the Cossack era monuments. This concerns collections of famous collectors, including
V.Tarnovskyi, O.Pol, K.Skarzhynska. Archaeological sites have been presented in the collection of
Count O.Bobrinskiy and other collectors. It should be noted that most of them not only created their
own museums, but also acted as the founders of many museums in the Dnipro Ukraine. In Western
Ukraine, part of Austria-Hungary, military-historical collections and museums were formed mainly by
representatives of the Polish intellectual elite. The military-historical collections of all museums were
dominated by Western European weapons of the 15th – 19th centuries.
