Подолання бідності у світі та в Україні: сучасний стан (на прикладі НФЗ «волонтерство» та «волонтуризм»)

Abstract

У статті проблема подолання бідності набуває подальшого теоретичного та методологічного обґрунтування. Розглянуто сучасний стан подолання бідності у світі та в Україні (на прикладі нестандартних форм зайнятості (НФЗ) «волонтерство» та «волонтуризм») у глобальному соціально-економічному та політичному аспектах у контексті перманентних змін та трансформацій світу. Показано: міжнародні документи фіксують існування проблеми бідності та визначають основні напрями ХХІ століття для її подолання (на прикладі Декларації тисячоліття ООН); пандемія коронавірусу призвела до зростання бідності; основна проблема подолання бідності в Україні полягає у відсутності в країні комплексної системи, яка б ефективно вирішувала проблеми бідності (органи державного управління не займаються політикою запобігання бідності, а лише борються з її наслідками); в Україні найбільш нагальною проблемою є бідність серед працездатного населення та бідність сімей з дітьми; бідність в Україні характеризується низкою національних особливостей (ООН зазначає, що абсолютну бідність в Україні подолано. Але відносна бідність становить 78%); вирішення проблеми подолання бідності в Україні вимагає розробки системи комплексних науково обґрунтованих та ефективних заходів, які повинні враховувати профіль, специфіку та особливості формування й поширення бідності, причини її виникнення та шляхи її подолання, а також найбільш ефективну державну політику подолання бідності та економічні механізми її реалізації; світовий досвід розглядає НФЗ «волонтерство» та «волонтуризм» як форми зайнятості, які здатні подолати ефект абстрагування людей від соціальних проблем та бідності, сформувати модель колективної участі у ліквідації останніх, відновити людські цінності; волонтерство та волонтуризм підтримують державні органи влади США, Канади, Австралії, Англії, Італії, Японії та інших розвинених країн, у тому числі шляхом прийняття законодавчих актів, що стимулюють їх розвиток, створення системи державних волонтерських центрів та спеціальних програм волонтерства та волонтуризму; українці надають волонтерству та волонтуризму велике значення у розвитку соціальних процесів.

В статье проблема преодоления бедности приобретает дальнейшего теоретическое и методологическое обоснование. Рассмотрено современное состояние преодоления бедности в мире и в Украине (на примере нестандартных форм занятости (НФЗ) «волонтерство» и «волонтуризм») в глобальном социально-экономическом и политическом аспектах в контексте перманентных изменений и трансформаций мира. Показано: международные документы фиксируют существование проблемы бедности и определяют основные направления XXI века для ее преодоления (на примере Декларации тысячелетия ООН); пандемия коронавируса привела к росту бедности; основная проблема преодоления бедности в Украине заключается отсутствия в стране комплексной системы, способной эффективно решать проблемы бедности (органы государственного управления не занимаются политикой предотвращения бедности, а лишь борются с ее последствиями); в Украине наиболее насущной проблемой является бедность среди трудоспособного населения и бедность семей с детьми; бедность в Украине характеризуется рядом национальных особенностей (ООН отмечает, что абсолютная бедность в Украине преодолена. Но относительная бедность составляет 78%); решение проблемы преодоления бедности в Украине требует разработки системы комплексных научно обоснованных и эффективных мер, которые должны учитывать профиль, специфику и особенности формирования и распространения бедности, причины ее возникновения и пути ее преодоления, а также наиболее эффективную государственную политику преодоления бедности и экономические механизмы ее реализации; мировой опыт рассматривает НФЗ «волонтерство» и «волонтуризм» как формы занятости, которые способны преодолеть эффект абстрагирования людей от социальных проблем и бедности, сформировать модель коллективного участия в ликвидации последних, восстановить человеческие ценности; волонтерство и волонтуризм поддерживают государственные органы США, Канады, Австралии, Англии, Италии, Японии и других развитых стран, в том числе путем принятия законодательных актов, стимулирующих их развитие, создание системы государственных волонтерских центров и специальных программ волонтерства и волонтуризма; украинцы придают волонтерству и волонтуризму большое значение в развитии социальных процессов.

In the article, the problem of overcoming poverty acquires further theoretical and methodological substantiation. The current state of overcoming poverty in the world and in Ukraine (on the example of non-standard forms of employment (NFP) "volunteering" and "voluntourism") in the global socio-economic and political aspects in the context of permanent changes and transformations of the world are considered. It is shown: international documents fix the existence of the problem of poverty and determine the main directions of the XXI century for overcoming it (on the example of the UN Millennium Declaration); the coronavirus pandemic has led to an increase in poverty; the main problem of overcoming poverty in Ukraine is the lack of a comprehensive system in the country that can effectively address poverty problems (government bodies are not involved in poverty prevention policies, but only fight with its consequences); in Ukraine, the most pressing problem is poverty among the working-age population and the poverty of families with children; poverty in Ukraine is characterized by a number of national characteristics (the UN notes that absolute poverty in Ukraine has been overcome. But relative poverty is 78%); solving the problem of overcoming poverty in Ukraine requires the development of a system of complex scientifically based and effective measures that should take into account the profile, specifics and features of the formation and spread of poverty, the causes of its occurrence and ways of overcoming it, as well as the most effective state policy for overcoming poverty and economic mechanisms for its implementation; world experience considers the NFP “volunteering” and “voluntourism” as forms of employment that can overcome the effect of abstraction of people from social problems and poverty, form a model of collective participation in the elimination of the latter, and restore human values; volunteering and voluntouring are supported by government agencies of the USA, Canada, Australia, England, Italy, Japan and other developed countries, including through the adoption of legislative acts that stimulate their development, the creation of a system of state volunteer centers and special programs of volunteering and voluntourism; Ukrainians attach great importance to volunteering and voluntourism in the development of social processes.