Галицькі князі та знать у відносинах із Литвою ХІІ–XIV ст.

Abstract

Шляхом верифікації різних за змістом та часом появи джерел комплексно відображається перебіг військово-політичних, а також частково торговельних контактів володарів і містян Галича та Галицької землі з мешканцями Литви впродовж ХІІ–XIV ст. Використання загальноісторичних методів із компаративним зіставленням даних археології дозволяє встановити, що найактивніший період двосторонніх взаємовідносин припав на другу половину ХІІІ ст., і пов’язаний із галицьким князюванням Шварна Даниловича 1264–1269 рр. та подвижництвом рідного брата його N за іменем дружини – литовського князя-монаха Войшелка. Відзначається уривчастий характер писемних повідомлень, які доповнюються нечисленними пам’ятками матеріальної культури. До таких відносимо браслети «галицького типу», знайдені в 1930-х рр. під час археологічних досліджень у Каунасі та предмети литовського бурштинового експорту, відомі зі знахідок початку ХХІ ст. у Галичі й Галицькій землі. Ориґінальності дослідженню додає периферійність розташування окреслених підконтрольних Рюриковичам теренів, а, отже, специфічності у стосунках із далекими балтами порівняно з іншими руськими землями.

Through the verification of the different content and time of the source appearance, in the article is devoted the military-political as well as partly trade contacts between Halych rulers and the inhabitants with the Lithuanians during the 12th–14th centuries. The use of the general historical methods with a comparative comparisons of the archeological data allows us to establish that the most active period of the bilateral relations was in the second half of the 13th century, connected with the Halych reign of the Prince Shvarno Danylovych 1264–1269 and the asceticism of his N. Lithuanian wife’s brother – the monk Vaišvilkas. The fragmentary nature of the written sources is also noted. Its complemented by not numerous monuments of the material culture both sides. These include the bracelets of the so-called "Halych type", found in the 1930’s during the archaeological research in Kaunas and the Lithuanian amber export items, known from the 21th century in Halych and Halychyna. The originality and specificity of the subject is supplemented by the peripherality of controlled by Rurikids, compared to other their lands. This fact directly influenced on the course of the bilateral relations.