До питання джерельної бази історії радянського повсякдення (на прикладі журналу "Перець")

Abstract

Розглядається проблематика повсякдення в розрізі джерелознавчих та історіософських студій. Акцентується увага на доцільності використання періодичної преси для вивчення повсякдення України за радянської доби. Одним із таких джерел пропонується розглянути сатирично-гумористичний журнал «Перець», який спеціалізувався переважно на повсякденній побутовій тематиці. Це видання, започатковане 1941 р., за радянських часів було найбільш тиражним українським часописом – на початок 1980-х рр. його наклад доходив до 3,3 млн примірників. Опубліковані у «Перці» фейлетони, замітки, карикатури, листи читачів складаються в різнобічну та різноманітну картину повсякденного життя українців. Журнал викривав насамперед побутові неґативні явища – у житлово-комунальному господарстві, громадському харчуванні, побутовому обслуговуванні, торгівлі, на транспорті тощо. У зв’язку з цим у статті арґументується використання певних історичних методик і методологічних прийомів для роботи з «Перцем». Констатовано його цінність та унікальність як джерела з історії радянського повсякдення. Зроблено висновок про необхідність детальної розробки, систематизації, структурування матеріалів цього журналу як перспективного та ориґінального напряму історичних наукових студій.

In the article the problems of the everyday life in the context of source studies and the historiosophy studies is examined. Attention is accented on expedience of the use of periodic press for study the everyday life of Ukraine in the Soviet era. In quality of one of such sources it is suggested to consider a satirically humorous the “Perets’ ” magazine, which was specialized mainly on an everyday domestic subject. This edition, launched in 1941, during Soviet times, had the largest circulation in Ukrainian magazines – in the early 1980’s it reached 3.3 million copies. The satirical articles, notes, caricatures, letters of readers, published in the “Perets’ ”, are formed in the many-sided and various picture of everyday life of Ukraine and Ukrainians. The magazine exposed, first of all, everyday negative phenomena – in housing and communal services, public service, public catering, consumer services, trade, transport, and the like. In this regard, in the article argued the use of certain historical methods and methodological techniques for work with the “Perets’ ”. Established the value and uniqueness of that magazine as a source of the history of Soviet everyday life. The conclusion is made on the need for detailed development, systematization and structuring of the materials of this the magazine as a perspective and original direction of historical scientific studies.