Досліджено зміни екологічних умов лучно-степових
та cтепових фітоценозів під впливом насаджень Pinus
sylvestris на території Національного природного парку
"Подільські Товтри". Проаналізовано екологічні умови
досліджених ділянок та їхнє флористичне насичення,
яке сформувалося в результаті сукцесії. Здійснено еколого-ценотичне порівняння ксерофітних трав'яних і лісових угруповань за участі Р. sylvestris. Показано, що ділянки I–III на початковому етапі формування являють собою площі, зарослі сосною з переважанням у трав'яному
ярусі видів, що характерні первинним стадіям сукцесій
лісових угруповань. Виявлено, що ділянки IV–VII мають
вузьку амплітуду екологічних факторів і більш сформований рослинний покрив. Встановлено, що амплітуда
коливання показників фактора вологості для всіх досліджених ділянок свідчить про стенотопність даних угруповань, які характерні для свіжих лісо-лучних екотопів.
Виявлено, що показники аерації ґрунтів тісно корелюють із показниками вологості. Показник карбонатності
для всіх ділянок свідчить проформування угруповань
у нейтральних умовах. За дослідженими едафічними
факторами значення екологічних показників змінності
зволоження та аерації ґрунту для VIII степової ділянки
знаходяться в межах екологічної амплітуди заліснених
ділянок. Показано, що фактори кислотності ґрунту та
вмісту карбонатів є диференціюючими та лімітуючими
для сосни звичайної. Досліджено, що найтеплішими за
показниками фактора терморежиму та найменш освітленими за показниками фактора освітленості є IV–VII
ділянки, а ділянка VIII є найосвітленішою. Здійснено
аналіз впливу насаджень P. sylvestris на відтворення рідкісних видів.Показано, що на ділянках до насадження P. sylvestris тут були відмічені угруповання асоціації
Festuco valesiacae-Caricetum humilis (Cl. Festuco-Brometea)
за участі рідкісних видів, в т. ч. Pulsatilla grandis.
Исследованы изменения экологических условий лугово-степных и степных фитоценозов под влиянием насаждений Pinus sylvestris на территории Национального
природного парка "Подольские Товтры". Проанализированы экологические условия исследованных участков
и их флористическое насыщение, которое сформировалось в результате сукцессии. Осуществлено эколого-ценотическое сравнение ксерофитных травяных и лесных
сообществ с участием Р. sylvestris. Показано, что участки
I–III на начальном этапе формирования представляют
собой площади, заросшие сосной с преобладанием в
травяном ярусе видов, характерных первичным стадиям
сукцессий лесных сообществ. Определено, что участки
IV–VII имеют узкую амплитуду экологических факторов
и более сформированный растительный покров. Установлено, что амплитуда колебания показателей фактора
влажности для всех исследованных участков свидетельствует о стенотопности данных сообществ, которые характерны для свежих лесо-луговых экотопов. Обнаружена тесная корреляция показателей аэрации почв с показателями влажности. Показатель карбонатности для всех
участков свидетельствует о формировании сообществ в
нейтральных условиях. По исследованным эдафическим
факторам значения экологических показателей изменчивости увлажнения и аэрации почвы для VIII степного
участка находятся в пределах экологической амплитуды
лесных участков. Показано, что факторы кислотности
почвы и содержания карбонатов являются дифференцирующими и лимитирующими для сосны обыкновенной.
Доказано, что самыми теплыми по показателям фактора терморежима и наименее освещенными по показателям фактора освещенности являются IV–VII участки, а участок VIII – наиболее осветленным. Проведен
анализ влияния насаждений сосны на воспроизводство
редких видов. Показано, что на участках до насаждения
P. sylvestris здесь были отмечены сообщества ассоциации
Festuco valesiacae-Caricetum humilis (Cl. Festuco-Brometea) с
участием редких видов, в т. ч. Pulsatilla grandis.
Changes in the ecological conditions of meadow-steppe and steppe phytocoenoses under the influence of plantations of Pinus sylvestris in Podilski Tovtry National Nature Park are investigated. The authors analysed the environmental conditions of the studied areas and their floristic saturation, which was formed as a result of succession. Ecological and cenotic comparison of xerophytic herbaceous and forest groups, including of P. sylvestris, was carried out. It is shown that the areas I, II and III at the initial stage of formation are the areas that are overgrown with pine trees and species that are typical for the initial stages of succession of forest groups, predominating in the grassy tier. It was revealed that IV–VII areas have a narrow amplitude of environmental factors and more developed vegetation cover. It has been established that the amplitude of the fluctuation of the humidity factor for all studied areas indicates the stenotopicity of the groups typical for the fresh forest-meadow ecotopes. It was revealed that soil aeration indices closely correlate with moisture indices. The carbonate index for all areas indicates the formation of groups in neutral conditions. According to the studied edaphic factors, the value of ecological indicators of humidification and aeration variability of soil for VIII steppe area are within the ecological amplitude for plantations. It is shown that soil acidity and carbonate content are differentiating and limiting factors for P. sylvestris. It has been found that the warmest factors in terms of the factor of thermoregulation and the least illuminated by indicators of illumination factor are IV–VII areas, and area VIII is the most illuminated. It has been established that the studied plantations are representatives of a stenotope group and are typical for fresh meadow ecotopes. We analysed influence of pine plantation on the rare species reproduction. It is demonstrated that before P. sylvestris was planted, groups of the association Festuco valesiacae-Caricetum humilis (Cl. Festuco-Brometea) were represented on these areas, with rare species including Pulsatilla grandis.