В Україні зареєстровано сім видів підсекції Magnicellulatae секції Sphaerotheca роду Podosphaera, причому статус P. delphinii, P. helianthemi і P. plantaginis не ясний, ці види близькі до P. fusca s. str. і потребують молекулярно-філогенетичного дослідження. Зразки з Impatiens noli-tangere мають великі хазмотеції і сумки з відносно маленькими порами. Вони належать до P. bal saminae. Podosphaera fuliginea має дрібні хазмотеції і сумки з великими порами. Podosphaera fusca s. str. в Україні паразитує на представниках родин Asteraceae і Scrophulariaceae, P. xanthii — Asteraceae, Cucurbitaceae, Solanaceae та Verbenaceae. Спостерігається облігатна приуроченість цих грибів до певних родів згаданих родин. Не відомо жодного роду, на представниках якого були б знайдені обидва види. Таким чином, наведена в статті таблиця може бути надійним посібником для ідентифікації P. fusca s. str. та P. xanthii. Серед складноцвітих указаними грибами уражуються тільки види двох підродин — Asteroideae та Cichorioideae. На представниках інших, менш просунутих підродин (Mutisioideae і Carduoideae), в Україні ці гриби не розвиваються. На рослинах підродини Cichorioideae паразитує, за єдиним виключенням, P. fusca s. str., тоді як представники Asteroideae можуть бути живителями обох видів грибів. При цьому спостерігається спеціалізація грибів навіть на рівні колін. На видах родини Orobanchaceae гіатус між P. fusca s. str. та P. xanthii відсутній. Очевидно, в даному випадку видова диференціація роду Podosphaera ще не завершилася. Розподіл P. fusca s. str. та P. xanthii за родами рослин-живителів збігається з результатами, отриманими японськими мікологами головним чином на східно-азійських матеріалах. Таким чином, закономірності, встановлені при дослідженні цих матеріалів, є, очевидно, правильними і для Європи. Робиться висновок, що збільшення пори сумки в роді Podosphaera відбувалося неодноразово в різних філогенетичних лініях. Молекулярно-філогенетичне дослідження P. fusca s. l. продовжує залишатися актуальним і має бути проведене з широким залученням європейських матеріалів.
В Украине зарегистрировано семь видов подсекции Magnicellulatae секции Sphaerotheca рода Podosphaera, причем статус P. delphinii, P. helianthemi и P. plantaginis не ясен, эти виды близки к P. fusca s. str. и нуждаются в молекулярно-филогенетическом исследовании. Образцы с Impatiens noli-tangere имеют крупные хазмотеции и сумки с относительно маленькими порами. Они принадлежат к P. balsaminae. Podosphaera fuliginea имеет мелкие хазмотеции и сумки с крупными порами. Podosphaera fusca s. str. в Украине паразитирует на представителях семейств Asteraceae и Scrophulariaceae, P. xanthii — Asteraceae, Cucurbitaceae, Solanaceae и Verbenaceae. Наблюдается облигатная приуроченность этих грибов к определенным родам указанных семейств. Не известно ни одного рода, на представителях которого были бы найдены оба вида. Таким образом, приведенная в статье таблица может быть надежным пособием для идентификации P. fusca s. str. и P. xanthii. Среди сложноцветных указанными грибами поражаются только виды двух подсемейств — Asteroideae и Cichorioideae. На представителях других, менее продвинутых подсемейств (Mutisioideae и Carduoideae), в Украине эти грибы не развиваются. На растениях подсемейства Cichorioideae паразитирует, за единственным исключением, P. fusca s. str., тогда как представители Asteroideae могут быть хозяевами обеих видов грибов. При этом наблюдается специализация грибов даже на уровне колен. На видах семейства Orobanchaceae гиатус между P. fusca s. str. и P. xanthii отсутствует. Очевидно, в данном случае видовая дифференциация рода Podosphaera еще не завершилась. Расп ре деление P. fusca s. str. и P. xanthii по родам питающих растений совпадает с результатами, полученными японскими микологами преимущественно на восточно-азиатских материалах. Таким образом, закономерности, установленные при исследовании этих материалов, являются, очевидно, правильными и для Европы. Делается вывод, что увеличение поры сумки в роде Podosphaera происходило неоднократно в разных филогенетических линиях. Молекулярно-филогенетическое исследование P. fusca s. l. продолжает оставаться актуальным и должно быть проведено с широким привлечением европейских материалов.
