Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae)

Abstract

Автори обґрунтовують проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури. Відзначається, що нині в дослідженні рослинності багатьма українськими ботаніками використовується еколого-фітоценотичний (домінантний) підхід. Вказується, що досі відсутній усталений метод назв синтаксонів, що призводить до численних помилок у їх написанні та трактуванні. Автори підкреслюють: щоб уникнути подальшої плутанини, досягти простоти і коректності у застосуванні синтаксономічних назв, украй потрібна стабільність номенклатури. Така стабільність можлива лише за однакового використання загальноприйнятих номенклатурних правил, сформульованих у Кодексі. У статті коротко висвітлюється історія питання. Пропонований авторами проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури побудований за зразком проекту Всеросійського кодексу фітоценологічної номенклатури (Neshataev, 2001) з урахуванням традицій вітчизняної класифікації рослинності і синтаксономічної номенклатури української геоботанічної школи. У Кодексі сформульовані номенклатурні правила єдиної класифікаційної системи рослинності України, запропонованої на домінантних засадах. В основу проекту Кодексу покладені принципи, які застосовуються в усіх кодексах біологічних номенклатур. Структура Кодексу складається з Преамбули, де викладені загальні положення його змісту, і чотирьох частин. У першій частині ("Визначення") дано дефініції термінів, що трапляються в тексті. У другій частині ("Принципи") наведено 8 принципів, на яких ґрунтується система фітоценотичної номенклатури. Третя частина ("Правила і поради") є центральною у проекті, вона складається з 13 глав і 36 статей. Тут обґрунтовуються умови дійсної публікації назв, питання типифікації і пріоритету, утворення назв і правопис синтаксонів, відкидання назв і виправлення помилок у назвах і їхня зміна, цитування прізвищ авторів, компетенції Номенклатурної комісії. У четвертій частині ("Положення для змін Кодексу") викладено підстави для внесення змін до Кодексу.

Авторы обосновывают проект Кодекса фитоценотаксономической номенклатуры. Отмечается, что в настоящее время при проведении исследований растительности многими украинскими ботаниками используется эколого-фитоценотический (доминантный) подход. Указывается, что до сих пор отсутствует устойчивый метод названий синтаксонов, что приводит к многочисленным ошибкам в написании и трактовке названий синтаксонов. Во избежание последующей путаницы и обеспечения простоты и корректности применения синтаксономических названий крайне нужна стабильность номенклатуры. Такой стабильности можно достичь лишь при одинаковом применении общепринятых номенклатурных правил, сформулированных в Кодексе. В статье кратко освещается история вопроса. Предлагаемый авторами проект Кодекса фитоценотаксономической номенклатуры построен по образцу проекта Всероссийского кодекса фитоценологической номенклатуры (Neshataev, 2001) с учетом традиций отечественной классификации растительности и синтаксономической номенклатуры украинской геоботанической школы. В Кодексе сформулированы номенклатурные правила единой классификационной системы растительности Украины, базирующиеся на доминантных принципах. В основу проекта Кодекса положены принципы, применяемые во всех кодексах биологических номенклатур. Структура Кодекса состоит из Преамбулы, где изложены общие положения относительно его содержания, и четырёх частей. В первой части ("Определения") даны дефиниции терминов, встречающихся в тексте. Во второй части ("Принципы") изложены 8 принципов, на которых основывается система фитоценотической номенклатуры. Третья часть ("Правила и советы") является центральной, она состоит из 13 глав и 36 статей. Здесь обосновываются условия действительной публикации названий, вопросы типификации и приоритета, образование названий и правописание синтаксонов, отклонение названий и исправление ошибок в них, а также внесение изменений, цитирование фамилий авторов, компетенции Номенклатурной комиссии. В четвертой части ("Положения по изменению Кодекса") изложены основания для внесения изменений в Кодекс.

The authors substantiate publication of the draft version of the Code of Phytocoenological Nomenclature of Ukraine. It is pointed out that at present many Ukrainian botanists use ecology-phytocoenotic (dominant) approach in vegetation studies. However, there is no consistency in the usage of syntaxonomic names, which results in numerous errors in spelling and interpretation of the names of syntaxa. The authors emphasize that in order to avoid confusion and to provide simple and correct application of syntaxonomic names, the nomenclatural stability is crucial. Such stability could be achieved only under uniform application of conventional nomenclatural rules formulated in the Code. The article provides a brief history of the issue. A draft of the Code of Phytocoenological Nomenclature of Ukraine is proposed by the authors using as a pattern the All-Russian Code of Phytocoenological Nomenclature (Neshataev, 2001), taking into account traditions of the national classification of vegetation and syntaxonomic nomenclature of the Ukrainian geobotanical school. In the Code there have been formulated the nomenclatural rules of a unified classification system of Ukraine’s vegetation on dominant bases. The principles applied in other codes of biological nomenclature are taken as a basis of the draft. The Code structure consists of the Preamble with general provisions, and four parts. The first part, «Definitions», presents term definitions occurring in the text. In the second part, «Principles», there are eight principles, which form the basis of phytocoenotic nomenclature. The third part, «Rules and Recommendations», is the central one and consists of 13 chapters and 36 articles. Here the conditions of valid name publication, typification and priority, name formation and syntaxa orthography, rejection of names and error correction in names and their change, citation of authors’ names, competence of the Nomenclature Commission are justified. The fourth part, «Provisions on Changes of the Code», provides statements on the modifications to the Code.