Узагальнення подій, пов’язаних з виникненням і розповсюдженням пандемії COVID-19 (як і порівняльний аналіз реакції на неї влади різних типів суспільно-політичного устрою держав) і сучасними кардинальними змінами на світових ринках енергоносіїв дають теоретико-методологічні й прикладні практичні підстави відмітити, що за сукупністю вони виступають як виклики перед маркетингом і, одночасно – як чинники суттєвого посилення ролі маркетингу у забезпеченні не тільки економічного, а й інституціонального розвитку суспільства. Подібного роду виклики і чинники не постають перед іншими фундаментальними складовими економічного знання: ані перед економікою, ані перед фінансами, ані перед менеджментом у сукупності їх усіх сучасних шкіл і течій (це має бути ще більш очевидним в умовах сучасного насиченого бездефіцитного ринку). За підсумком, сучасні та прогнозовані інституціональні, економічні та природничо-технічні перетворення певним чином вже трансформували і значно більшою мірою будуть формувати у майбутньому нову базисну систему взаємовідносин, якою є відносини між виробником і споживачем, та нову систему відносин між владою та суспільством, між владою й особистістю та міжособистісні взаємовідносини. Це об’єктивно зумовлює збагачення самого змісту маркетингу та його концептуальних засад новими історичними, правовими, політичними, релігійними, національними, ментальними, етнічними, моральними, медійними тощо складовими. Отже, маємо необхідне й достатнє теоретико-методологічне та прикладне практичне підґрунтя зазначити: маркетинг на межі 20-30 років ХХІ сторіччя набуває свого якісно нового рівня і досягає оформлення у новій концепції. Вона цілком може бути кваліфікована як «інституціональна концепція маркетингу».
Обобщение событий, связанных с возникновением и распространением пандемии COVID-19 (как и сравнительный анализ реакции на нее власти различных типов общественно-политического устройства государств) и современными кардинальными изменениями на мировых рынках энергоносителей дают теоретико-методологические и прикладные практические основания отметить, что в совокупности они выступают как вызовы перед маркетингом и, одновременно – как факторы существенного повышения роли маркетинга в обеспечении не только экономического, но и институционального развития общества. Подобного рода вызовы и факторы не возникают перед другими фундаментальными составляющими экономического знания: ни перед экономикой, ни перед финансами, ни перед менеджментом в совокупности их всех современных школ и течений (это должно быть еще более очевидным в условиях современного насыщенного бездефицитного рынка). Как результат, современные и прогнозируемые институциональные, экономические и естественно-технические преобразования определенным образом уже трансформировали и в еще большей степени будут формировать в будущем новую базовую систему взаимоотношений, каковой является система отношений между производителем и потребителем, и новую систему отношений между властью и обществом, между властью и личностью и межличностные взаимоотношения. Это объективно обусловливает обогащение самого содержания маркетинга и его концептуальных основ новыми историческими, правовыми, политическими, религиозными, национальными, ментальными, этническими, нравственными, медийными и т.д. составляющими. Таким образом, имеем необходимое и достаточное теоретико-методологическое и прикладное практическое основание отметить: маркетинг на рубеже 20-30 годов XXI века приобретает свой качественно новый уровень и достигает оформления в новой концепции. Она вполне может быть квалифицирована как «институциональная концепция маркетинга».
The generalization of events related to the emergence and spread of the COVID-19 pandemia (as well as a comparative analysis of the reaction of different types of socio-political systems) and current radical changes in world energy markets give theoretical, methodological and practical reasons to note that together, they act as challenges to marketing and, at the same time - as factors that significantly strengthening the role of marketing in ensuring not only economic but also institutional development of society. Such challenges and factors do not face other fundamental components of economic knowledge: neither before the economy, nor before finance, nor before management in the aggregate of all their modern schools and currents (this should be even more obvious in today's saturated deficit-free market). As a result, current and projected institutional, economic and natural-technical transformations have already transformed and will to a much greater extent form a new basic system of relations between producers and consumers, and a new system of relations between government and society, between authorities. and personality and interpersonal relationships. This objectively determines the enrichment of the content of marketing and its conceptual foundations with new historical, legal, political, religious, national, mental, ethnic, moral, media, etc. components. Thus, we have a necessary and sufficient theoretical, methodological and applied practical basis to note: marketing at the turn of 20-30 years of the XXI century acquires its qualitatively new level and reaches a new concept. It may well be described as an "institutional concept of marketing."
