Національна система досліджень та інновацій не може бути ефективною без розвинутої міжнародної співпраці, яка сприяє інноваційному поступу країни, зміцнює її науковий та інноваційний потенціал. Дана робота присвячена проблематиці інтеграції України до науково-технологічного та інноваційного просторів Європейського Союзу (ЄС) у контексті підписання Угоди про асоціацію та Угоди про «Горизонт 2020», що надало українським науковцям і підприємцям можливість перейти на якісно новий рівень співробітництва з ЄС.
Дослідження свідчить, що темпи європейської науково-технологічної та інноваційної інтеграції України не можна визнати задовільними: виявлено чимало суттєвих проблем і труднощів з цим пов’язаних, але також відзначено певні позитивні напрацювання. У статті виявлені проблеми і позитивні зрушення згруповано за блоками законодавчого (правового), концептуального та організаційного характеру, а також за сферою діяльності органів влади та державних пріоритетів. Розглянуто політику та особливості розвитку науково-технологічної та інноваційної сфер ЄС.
На основі аналізу міжнародних документів та українського законодавства, поточних і майбутніх цілей та пріоритетів Європейського дослідницького простору, враховуючи прогрес виконання Україною Угоди про асоціацію, набутий досвід участі в європейських програмах, виходячи з інтересів міжнародної співпраці, визначено напрями посилення науково-технологічного та інноваційного співробітництва України та ЄС. Реалізація цих напрямів сприятиме узгодженню національної політики у сфері розвитку науки, технологій та інновацій з європейською політикою для вільного обміну знаннями, даними, навиками і досвідом через співпрацю науковців і підприємців, створення спільної дослідницької інфраструктури, виконання міжнародних проєктів, що дозволить Україні зменшити інноваційний розрив з передовими європейськими державами, сприятиме пошуку відповідей на проблеми глобального та національного характеру.
Национальная система исследований и инноваций не может быть эффективной без развитого международного сотрудничества, которое способствует инновационному продвижению страны, укрепляет ее научный и инновационный потенциал. Данная работа посвящена проблематике интеграции Украины в научно-технологическое и инновационное пространства Европейского Союза (ЕС) в контексте подписания Соглашения об ассоциации и Соглашения про «Горизонт 2020», что предоставило украинским ученым и предпринимателям возможность перейти на качест¬венно новый уровень сотрудничества с ЕС.
Исследование свидетельствует, что темпы европейской научно-технологической и инновационной интеграции Украины нельзя признать удовлетворительными: выявлено немало существенных проблем и трудностей с этим связанных, но также отмечены определенные положительные наработки. В статье выявленные проблемы и положительные сдвиги сгруппированы по блокам законодательного (правового), концептуального и организационного характера, а также по сфере деятельности органов власти и государственных приоритетов. Рассмотрена политика и особенности развития научно-технологической и инновационной сфер ЕС.
На основе анализа международных документов и украинского законодательства, текущих и будущих целей и приоритетов Европейского исследовательского пространства, учитывая прогресс выполнения Украиной Соглашения об ассоциации, приобретенный опыт участия в европейских программах, исходя из интересов международного сотрудничества, определены направления усиления научно-технологического и инновационного сотрудничества Украины и ЕС. Реализация этих направлений будет способствовать согласованию национальной политики в сфере развития науки, технологий и инноваций с европейской политикой для свободного обмена знаниями, данными, навыками и опытом через сотрудничество ученых и предпринимателей, создание совместной исследовательской инфраструктуры, выполнение международных проектов, позволит Украине уменьшить инновационный разрыв с передовыми европейскими государствами, будет способствовать поиску ответов на проблемы глобального и национального характера.
Strong international cooperation is a significant factor to develop an efficient national system of research and innovation that promotes the country’s innovation progress, strengthens its scientific and innovative capacity. This study is devoted to the issues of Ukrainian integration into the scientific-technological and innovation spaces of the European Union (EU) in the context of signing the Association Agreement and the Horizon 2020 Agreement, which provided an opportunity for Ukrainian scientists and entrepreneurs to move to a qualitatively new level of cooperation with the EU.
The study indicates an unsatisfactory rate of Ukrainian integration in the European scientific-technological and innovation spaces: many significant problems and difficulties linked to this have been identified, but some progress has also been noted. In the article, these problems and positive changes have been grouped under blocks of a legislative (legal), conceptual and organizational nature, as well as by the sphere of activities of the authorities and government priorities. The policy and developmental characteristics of European scientific-technological and innovation spheres have been considered.
Based on the analysis of international documents and Ukrainian legislation, current and future goals and priorities of the European research area, considering the progress of Ukraine’s implementation of the Association Agreement, the experience of participating in European programs, based on the interests of international cooperation, the directions of strengthening scientific-technological and innovation cooperation of Ukraine and the EU have been identified. The implementation of these directions will facilitate the harmonization of national policies in the field of science, technology and innovation with the European policy for the free exchange of knowledge, data, skills, and experience through the cooperation of scientists and entrepreneurs, the creation of joint research infrastructure, the implementation of international projects, will allow Ukraine to reduce the innovation gap with advanced European countries and contribute the search for answers of global and national problems.
