Настоятель Троїце-Іллінського монастиря Георгій (Смельницький) як один із ідеологів ІПЦ на Чернігівщині: за матеріалами слідчих справ

Abstract

Метою статті є написання біографії одного з відомих і авторитетних церковних діячів Чернігівщини періоду 1920–1930-х рр. архімандрита Георгія (Смельницького), розстріляного 31 жовтня 1937 р. за постановою Судової трійки при Чернігівському облуправлінні НКВС УРСР за приналежність до «контрреволюційної організації» Істинно-Православна Церква. За практично повної відсутності відомостей про нього, які не збереглися внаслідок репресій на релігію й Церкву в СРСР, основним матеріалом для уточнення біографічних даних архімандрита Георгія є слідчі справи Чернігівського ОДПУ, де в «анкетах арештованого», показах свідків та інших документах слідчих справ є різні відомості про Смельницького та його сім'ю. Методом дослідження було порівняння різних даних, показань свідків і т. д., що іноді суперечать один одному, інших історичних відомостей і подій, уточнення і зведення їх у єдине ціле. Новизна роботи полягає в тому, що вперше проаналізовано й запроваджено до наукового обігу слідчі справи архімандрита Георгія (Смельницького) 1926, 1930 та 1937 рр., його брата Миколи Смельницького 1931 р., інших відомих діячів ІПЦ у Чернігові, у результаті чого вперше написано біографію цього відомого церковного діяча. Архімандрит Георгій (Смельницький) народився у великій священницькій сім'ї, мав четверо братів і двох сестер. Закінчив послідовно Чернігівське духовне училище й Чернігівську духовну семінарію, навчався в Київській духовній академії. У 1916 р. мобілізований, закінчив школу прапорщиків в Одесі, воював на фронтах Першої світової війни. У 1919 р. вступив до лав Добровольчої армії, в 1920-му, відмовившись від еміграції, повернувся до Чернігова, прийняв чернецтво, у 1923 р. – сан священика. Був ідейно близький до керуючих Чернігівською єпархією архієпископа Пахомія (Кедрова) та єпископа Дамаскіна (Цедрика), з 1923 р., після вислання чернігівських архієреїв за межі України, а потім їхнього арешту, виконував обов'язки «церковного адміністратора» Чернігівської єпархії. Був одним із ідеологів ІПЦ на Чернігівщині поряд із такими авторитетними пастирями, як ігумени Лаврентій (Проскура) та Аліпій (Яковенко).

The aim of this article is the construction of the biography of one of the best known and most authoritative church activists in the Chernihiv area from 1920’s-1930’s, Archimandrite George(Smelnitsky), executed by firing squad on October 31 by the decision of the judicial troika of the Chernihiv Higher Administration of the NKVD of the Ukrainian Soviet Republic, for belonging to the «counterrevolutionary» organization of the True Orthodox Church. Due to the repression of religion and the Church in the Soviet Union practically no information was preserved concerning Archimandrite George, thus the primary sources for reconstructing an accurate biography are the investigative reports of the Chernihiv OGPU, since the various forms containing personal data, the accounts of witnesses and other documents contain information about Smelnitsky and his family. Research methods included comparing the often conflicting information found in the forms, reports and witness’ accounts with what is known about the current events and circumstances of the time, so as to compile a single, accurate account. This article presents the first analysis of and scholarly approach to the investigative reports concerning Archimandrite George (Smelnitsky) from 1926, 1930 and 1937, concerning his brother, Nikolas Smelnitsky, from 1931, and of other active members of the Chernihiv TOC, thus providing us with the fi rst real biography of this well-known church leader. Archimandrite George (Smelnitsky) was born in a large clergy family, he had four brothers and two sisters. He completed the Chernihiv theological school and the Chernihiv seminary, and studied at the Kiev Theological Academy. He was drafted in 1916 and finished a military officers’ school in Odessa, and fought on the front lines during World War I. In 1919 he joined the White Army, but refused to emigrate with it in 1920, choosing instead to return to Chernihiv., where he pronounced his monastic vows and was ordained a priest in 1923. Ideologically he was close to Archbishop Pachomius (Kedrov), the Chernihiv diocesan bishop of the time, as well as to Bishop Damascene (Tsedrik). From 1923, after the expulsion of these Chernihiv bishops from Ukraine and their subsequent arrest. Archimandrite George carried out the duties of the «church administrator» of the Chernihiv diocese. Hews one of the ideological leaders of the TOC, along with such authoritative church leaders as Abbot (Igumen) Lavrenty (Proskura) and Alypyi (Yakovlenko).