Здобутки чи топтання на місці? Стимулювання підприємницької активності у Болгарії (1887–1894 рр.)

Abstract

У статті розглянуто заходи болгарського уряду С. Стамболова, спрямовані на стимулювання підприємницької активності в країні, серед яких: зміцнення інституту приватної власності, політика протекціонізму, позики в зарубіжних банках, розвиток системи освіти. Разом із тим автор відзначає такі застосовані владою практики, що негативно впливали на розвиток бізнесу. Метою дослідження є виявлення та аналіз заходів болгарського уряду С. Стамболова щодо стимулювання активності підприємництва у Болгарії з 1887 по 1894 рр. Дослідження здійснено за допомогою хронологічного та структурно-системного методів. Науковою новизною статті є аналіз стимулювання підприємницької активності у Болгарії 1887–1894 рр., який вперше проведено у вітчизняних болгарознавчих студіях. Висновки. Кабінет С. Стамболова запровадив низку важливих ініціатив. Частина з них, наприклад, ті, що стосувалися зміцнення інституту приватної власності і системи освіти, запровадження протекціонізму, а також позичання коштів за кордоном були не просто інструментами стимулювання підприємницької діяльності, але й важливими чинниками модернізації Болгарії, тобто перетворення її на розвинуту європейську країну. Вказані заходи не могли дати швидкого ефекту і вимагали певного часу, необхідного для закріплення нових практик, трансформації соціальної структури населення і ментальних змін у суспільстві. Отже, уряд стамболівців заклав важливу основу для подальшого розвитку ринкової економіки у державі. Але, разом із тим, за правління С. Стамболова набули розповсюдження явища, що негативно впливали на підприємницьку активність суспільства. Вони були проявом наступності традиційних з часів османського панування соціально-економічних і політичних відносин – це злиття бізнесу і влади, застосування адміністративного апарату для особистого збагачення, а також корупція. Зазначені практики обмежували конкуренцію у сфері підприємництва і стримували розвиток економіки у цілому.

The article deals with the measures of the Bulgarian government of S. Stambolov aimed at stimulating entrepreneurial activity in the country, among them strengthening of the institute of private property, protectionism policy, loans to foreign banks, development of the education system. At the same time, the author notes a number of practices of the authorities that negatively influenced business development. The purpose of the research presented in the article is to identify and analyze the activities of the Bulgarian government of S. Stambolov to stimulate the activity of entrepreneurship in Bulgaria from 1887 to 1894. Methodological research is based on chronological and structural-systemic methods. The scientific novelty of the article can be recognized as the first analysis of stimulating entrepreneurial activity in Bulgaria from 1887 to 1894, carried out in domestic Bulgarian studies. Conclusions. The cabinet of S. Stambolov has introduced a number of important initiatives. Some of them, for example, those concerning the strengthening of the private property institute and the education system, the introduction of protectionism, as well as borrowing abroad were not only an instrument for stimulating entrepreneurial activity, but also an important factor in the modernization of Bulgaria, that is, its transformation into a developed European country. These measures could not give rapid effect and required some time needed to consolidate new practices, transform the social structure of the population and mental changes in society. Thus, the Stambolov government has laid an important foundation for the further development of the market economy in the country. But, at the same time, during the reign of S. Stambolov, phenomena that negatively affected the entrepreneurial activity of society became widespread. They were a manifestation of the continuity of traditional socio-economic and political relations since the Ottoman domination – a merger of business and power, the use of an administrative apparatus for personal enrichment, and corruption. These practices have limited competition in the field of entrepreneurship and hindered the development of the economy as a whole.