Децентралізація в Україні: проблеми, шляхи їх вирішення

Abstract

Децентралізація, яка розпочалася у 2014 р., повинна була позитивно вплинути на економічний розвиток країни, відповідні реформи – передбачити перерозподіл повноважень та функцій між центром і місцевими органами влади, зміну адміністративно-територіального устрою. Але не всі питання вирішено, а деякі навіть нечітко регламентовано, тому ця проблема є актуальною, потребує певних досліджень та обумовлює необхідність розробки й впровадження термінових антикризових заходів, у тому числі відповідних пропозицій щодо продовження децентралізації влади з урахуванням світового досвіду. Є певні проблеми, які гальмують децентралізацію. Зокрема, актуальною залишається кадрова проблема, також вкрай потрібна модернізація промисловості країни в умовах децентралізації влади. Децентралізація публічного управління залишається актуальною в Європі й до цього часу. Останнім часом в Євросоюзі проводяться реформи, спрямовані на подальший перерозподіл державних повноважень у вже децентралізованих країнах. Європа наразі балансує між децентралізацією і рецентралізацією. Останніми роками вчені стали приділяти увагу організації публічної влади в країнах Азії, особливо в тих країнах, які продемонстрували успіхи в своєму економічному розвитку. Основний акцент у перебудові економіки цих країн було зроблено не на децентралізацію влади, а на: індустріалізацію на основі найновіших науково-технічних досягнень з орієнтацією на зовнішній ринок, загальну доступність і високий рівень освіти в країні та максимальне використання іноземного капіталу. Україні на другому етапі децентралізації потрібно враховувати не тільки досвід Європи, але й країн Азії, також слід визначити оптимальний розподіл повноважень між гілками влади для максимально ефективної роботи органів місцевого самоврядування щодо соціально-економічного розвитку територій. Місцеві та регіональні органи влади мають бути залучені в процес прийняття рішень як рівноправний партнер для досягнення консенсусу і забезпечення якісного рівня життя їх жителів.

Децентрализация, которая началась в 2014 г., должна была положительно повлиять на экономическое развитие страны, соответствующие реформы – предусмотреть перераспределение полномочий и функций между центром и местными органами власти, изменение административно-территориального устройства. Но не все вопросы решены, а некоторые даже нечетко регламентированы, потому эта проблема является актуальной, нуждается в определенных исследованиях и обусловливает необходимость разработки и внедрения срочных антикризисных мероприятий, в том числе соответствующих предложений, относительно продолжения децентрализации власти с учетом мирового опыта. Есть определенные проблемы, которые тормозят децентрализацию. В частности, актуальной остается кадровая проблема, также, крайне нужна модернизация промышленности страны в условиях децентрализации власти. Децентрализация публичного управления остается актуальной в Европе и до этого времени. В последнее время в Евросоюзе проводятся реформы, направленные на дальнейшее перераспределение государственных полномочий в уже децентрализованных странах. Европа теперь балансирует между децентрализацией и рецентрализацией. В последние годы ученые стали уделять внимание организации публичной власти в странах Азии, особенно в тех странах, которые продемонстрировали успехи в своем экономическом развитии. Основной акцент в перестройке экономики этих стран был сделан не на децентрализацию власти, а на: индустриализацию на основе новейших научно-технических достижений с ориентацией на внешний рынок, общую доступность и высокий уровень образования в стране, максимальное использование иностранного капитала. Украине на втором этапе децентрализации нужно учитывать не только опыт Европы, но и стран Азии, также следует определить оптимальное распределение полномочий между ветвями власти для максимально эффективной работы органов местного самоуправления относительно социально-экономического развития территорий. Местные и региональные органы власти должны быть привлечены в процесс принятия решений как равноправный партнер для достижения консенсуса и обеспечения качественного уровня жизни жителей.

Decentralization that began in 2014 had positively to influence on economic development of country, corresponding reforms – to envisage the redistribution of plenary powers and functions between a center and local authorities, change of administrative-territorial device. But all questions are decided not, but some are even not clearly regulated, that is why this problem is actual, needs certain researches and stipulates the necessity of development and introduction of urgent anti-crisis events, including corresponding suggestions in relation to continuation of decentralization of power taking into account world experience. There are certain problems that brake decentralization. In particular, the actual is remained by a skilled problem, also extremely need to modernisation of industry of country in the conditions of decentralization of power. Decentralization of public management remains actual in Europe and to this time. Lately the reforms sent to the further redistribution of state plenary powers in already decentralizing countries are conducted in European Union. Europe now balances between decentralization and recentralization. In recent year scientists began to pay attention organization of public power in the countries of Asia, especially in those countries that showed successes with the economic development. A basic accent in alteration of economy of these countries was done not on decentralization of power, but on: industrialization on the basis of the newest scientific and technical achievements with an orientation to the foreign market, general availability and high level of education in a country and maximal use of foreign capital. Ukraine on the second stage of decentralization needs to take into account not only experience of Europe but also countries of Asia, also it follows to define optimal distribution of plenary powers between the branches of power for maximally effective work of organs of local self-government in relation to socio-economic development of territories. Local and regional authorities must be attracted in the process of making decision as an equal in rights partner for the achievement of consensus and providing of quality standard of living of their habitants.