Неоіндустріальне майбутнє України: сподівання vs перешкоди

Abstract

Досліджено значущі риси процесу неоіндустріалізації у взаємозв’язку із глибинними змінами у постіндустріальному суспільстві, які обумовлюють специфіку цього етапу промислового розвитку, однак відсутні на даний час в Україні. Неоіндустріалізація як складова економіки знань не зводиться лише до процесів постіндустріальних технологічних трансформацій шляхом зміни секторальної структури економіки і реструктуризації промисловості. Проведено аналіз факторів, які привели до появи абсолютно нових процесів організаційних змін у постіндустріальному суспільстві, в якому великомасштабне масове виробництво і розподілення товарів вже не є прогресивними методами, тому економія на масштабі вже не є ринковою перевагою в неоіндустріальній економіці. На більш високому щаблі розвитку стають все більш затребуваними диференційовані товари і послуги. І це різноманіття пропозицій гармонізується різноманіттям попиту, що стає постійним двигуном інноваційного процесу у розвинених економіках, а високодиференційована структура промислового виробництва є фактором і результатом цього різноманіття. Порушуються проблеми розвитку малого бізнесу, який стає важливою складовою неоіндустріальної структури, без якої неможливе її ефективне функціонування в умовах сегментації ринку і фрагментації попиту. Докладно проаналізовані статистичні дані та індекси, які ви- світлюють рівень технологічної готовності економіки країни (індекс глобальної конкурентоспроможності, індекс складності економіки тощо). На основі проведеного аналізу виділено системні проблеми і зроблено висновок, що існуюча структура української економіки у будь-якому аспекті (галузевому, ресурсному, зовнішньоторговельному) не відповідає сучасним вимогам неоіндустріального розвитку країни.

Исследованы значимые черты процесса неоиндустриализации во взаимосвязи с глубинными изменениями в постиндустриальном обществе, которые обусловливают специфику этого этапа промышленного развития, однако отсутствуют в настоящее время в Украине. Неоиндустриализация как составляющая экономики знаний не сводится только к процессам постиндустриальных технологических трансформаций путем изменения секторальной структуры экономики и реструктуризации промышленности. Проведен анализ факторов, которые привели к появлению совершенно новых процессов организационных изменений в постиндустриальном обществе, в котором крупномасштабное массовое производство и массовое распределение товаров уже не являются прогрессивными методами, в результате чего экономия на масштабе уже не является рыночным преимуществом в неоиндустриальной экономике. На более высокой ступени развития становятся все более востребованными дифференцированные товары и услуги. И это многообразие предложений гармонизируется многообразием спроса, становясь постоянным двигателем инновационного процесса в развитых экономиках, а высокодифференцированная структура промышленного производства является фактором и результатом этого многообразия. Рассматриваются проблемы развития малого бизнеса, который становится важной составля- ющей неоиндустриальной структуры, без которой невозможно ее эффективное функционирование в условиях сегментации рынка и фрагментации спроса. Подробно проанализированы статистические данные и индексы, которые измеряют уровень технологической готовности экономики страны (индекс глобальной конкурентоспособности, индекс сложности экономики и др.). На основе проведенного анализа выделены системные проблемы и сделан вывод, что существующая структура украинской экономики в любом аспекте (отраслевом, ресурсном, внешнеторговом) не соответствует современным требованиям неоиндустриального развития страны.

The significant features of the process of neo-industrialization are studied in conjunction with the profound changes in the post-industrial society, which determine the specifics of this stage of industrial development. however, are currently absent in Ukraine. Neo-industrialization, as a component of the knowledge economy, is not limited only to the processes of post-industrial technological transformations by changing the sectoral structure of the eco- nomy and industrial restructuring. The analysis of factors that led to the emergence of completely new processes of organizational change in the post-industrial society, in which large-scale mass production and mass distribution of goods are no longer progressive methods, as a result, eco- nomies of scale are no longer a market advantage in a neoindustrial economy. At a higher stage of development, differentiated goods and services are becoming increasingly demanded. And this diversity of offers is harmonized by the diversity of demand and is a constant engine of the innovation process in developed economies, and highly-differentiated structure of industrial production is a factor and the result of this diversity. The problems of small business development, which is becoming an important component of the neo-industrial structure, without its effective functioning in the conditions of market segmentation and demand fragmentation are considered, are examined. Statistical data and indices that measure the level of technolo- gical readiness of the country's economy (global competitiveness index, economic complexity index, etc.) are analyzed in detail. Based on the analysis, systemic problems are identified and the conclusion is made that the existing structure of the Ukrainian economy in any aspect (industry, resource, foreign trade) does not meet the modern requirements of the country's neo-industrial development.