Уязвимость мировой экономики к финансово-экономическим кризисам, рост глобальной нестабильности и неопределённости повышает потребность в долгосрочном национальном планировании и эффективных антикризисных мерах. Их разработка на основе анализа зарубежного опыта позволяет использовать достижения конкретных государственных программ и стратегий, а также учесть ошибки предшественников при разработке и реализации собственной смарт-стратегии развития промышленности без излишних затрат и повышенных рисков.Данная статья является продолжением тематики научных исследований Института экономики промышленности НАН Украины с учётом евроинтеграционных приоритетов страны и типа национальной инновационной системы. Она направлена на поиск и обобщение лучших практик смарт-трансформации промышленного сектора Евросоюза, пригодных для имплементации в институциональных условиях Украины.В процессе анализа европейского опыта развития смарт-промышленности рассмотрены основные инициативы (общеевропейского и национального уровней) в сфере сотрудничества между правительственными институтами, научными учреждениями, бизнес-средой и населением, направленные на развитие смарт-технологий и стимулирование инвестиционной активности частного сектора: прикладные программы государственно-частного партнерства «Фабрика будущего», «Устойчивая перерабатывающая промышленность сквозь ресурсную и энергетическую эффективность», «ИКТ-инновации для малых и средних предприятий обрабатывающей отрасли», «Смарт везде и повсюду», «Государственно-частные партнерства в области информационно-коммуникационных технологий» и «Авангардная инициатива для нового роста через умную специализацию».На примере отдельных смарт-стратегий оценена активность и текущий прогресс экономических и технологических лидеров Евросоюза (в т. ч. Германии, Великобритании, Италии, Испании, Франции, Швеции и др.) в части практической реализации заявленных стратегических целей. Выделены основные сходства и отличия приоритетов, целевой аудитории, моделей и объёмов финансирования смарт-стратегий ЕС в зависимости от стартовых институциональных условий и злободневных вызовов конкретных национальных экономик.Определены возможности использования лучших европейских практик развития смарт- промышленности в Украине и необходимость установления чётких количественно измеримых национальных целей в этой сфере целей, а также создания действенных механизмов мониторинга и оценки эффективности инновационных проектов.
Уразливість світової економіки до фінансово-економічних криз, зростання глобальної нестабільності й невизначеності збільшують потребу в довгостроковому національному плануванні й ефективних антикризових заходах. Їх розробка на основі аналізу зарубіжного досвіду дозволяє використовувати досягнення конкретних державних програм і стратегій, а також ураховувати помилки попередників при розробці та реалізації власної смарт-стратегії розвитку промисловості без зайвих витрат і підвищених ризиків.Дана стаття є продовженням тематики наукових досліджень Інституту економіки промисловості НАН України з урахуванням євроінтеграційних пріоритетів країни і типу національної інноваційної системи. Вона спрямована на пошук й узагальнення кращих практик смарт-трансформації промислового сектору Євросоюзу, придатних для імплементації в інституційних умовах України.У процесі аналізу європейського досвіду розвитку смарт-промисловості розглянуто основні ініціативи (загальноєвропейського і національного рівнів) у сфері співробітництва між урядовими інститутами, науковими установами, бізнес- середовищем і населенням, спрямовані на розвиток смарт-технологій і стимулювання інвестиційної активності приватного сектору: прикладні програми державно- приватного партнерства «Фабрика майбутнього», «Стійка переробна промисловість крізь ресурсну й енергетичну ефективність», «ІКТ-інновації для малих і середніх підприємств переробної галузі», «Смарт скрізь і всюди», «Державно-приватні партнерства у сфері інформаційно-комунікаційних технологій» і «Авангардна ініціатива для нового зростання через «розумну» спеціалізацію».На прикладі окремих смарт-стратегій оцінено активність і поточний прогрес економічних і технологічних лідерів Євросоюзу (у тому числі Німеччини, Великобританії, Італії, Іспанії, Франції, Швеції та ін.) в частині практичної реалізації заявлених стратегічних цілей. Виокремлено основні подібності та відмінності пріоритетів, цільової аудиторії, моделей і обсягів фінансування смарт-стратегій ЄС залежно від стартових інституційних умов і злободенних викликів конкретних національних економік.Визначено можливості використання кращих європейських практик розвитку смарт- промисловості в Україні та необхідність встановлення чітких кількісно вимірюваних національних цілей у цій сфері, а також створення дієвих механізмів моніторингу й оцінки ефективності інноваційних проєктів.
The vulnerability of the world economy to financial and economic crises, the growth of global instability and uncertainty increase the need for long-term national planning and effective anti-crisis measures. Their development based on the analysis of foreign experience allows one to use achievements of specific government programs and strategies, as well as to take into account mistakes of predecessors in the development and implementation of their own smart strategies for industrial development without unnecessary costs and increased risks.This paper is a continuation of the area of scientific research, conducted in the Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, and takes into account the country's European integration priorities and the type of national innovation system. It is aimed at searching and summarizing the best practices of smart transformation of the industrial sector of the European Union, suitable for implementation in the institutional conditions of Ukraine.In the process of analysing the European experience in the development of the smart industry, main initiatives (European and national levels) in the field of cooperation between government institutions, research institutions, the business environment and the population,aimed at developing smart technologies and stimulating investment activity of the private sector, were considered: applied programs of Public-Private Partnerships “Factory of the Future”, “Sustainable Processing Industry through Resource and Energy Efficiency”, “ICT Innovations for Small and Medium Enterprises of the Manufacturing Industry”, “Smart Anything Everywhere”, “Public-Private Partnerships in the Field of Information and Communication Technology and Vanguard Initiative for New Growth through Smart Specialization”.On the example of individual smart strategies, the activity and current progress of the economic and technological leaders of the European Union (including Germany, Great Britain, Italy, Spain, France, Sweden, etc.) were evaluated in terms of the practical implementation of the stated strategic goals. The main similarities and differences between the priorities, target audience, models and funding volumes of EU smart strategies are identified, depending on the starting institutional conditions and current challenges of specific national economies.Possibilities of using the best European practices for the development of smart industry in Ukraine and the need to establish clear quantitatively measurable national goals in this area, as well as the creation of effective mechanisms for monitoring and evaluating the effectiveness of innovative projects, are identified.
