Восточная Таврика в эпоху Великого переселения народов

Abstract

Традиционно начало эпохи Великого переселения народов связывают с вторжением гуннов на Северный Кавказ в 370-375 гг. Отрывочные сообщения письменных источников и результаты многочисленных археологических исследований последних десятилетий дают противоречивые представления об этнической ситуации в Восточном Крыму в эпоху Великого переселения народов. Это обусловлено как краткостью свидетельств древних авторов и небольшим количеством фрагментарных эпиграфических надписей, так и сложностью интерпретации и датировки археологических источников. Однако, несмотря на все потрясения и утраты в результате набегов гуннов западной части Керченского полуострова, Боспорское царство с конца IV по первую треть VI вв. продолжало свое достаточно стабильное существование.

Традиційно початок епохи Великого переселення народів пов’язують з вторгненням гунів на Північний Кавказ у 370-375 рр. Уривчасті повідомлення письмових джерел і результати багаточисельних археологічних досліджень останніх десятиліть дають суперечливі уявлення про етнічну ситуацію в Східному Криму в епоху Великого переселення народів. Це обумовлено як стислістю свідоцтв древніх авторів і невеликою кількістю фрагментарних епіграфічних написів, так і складністю інтерпретації і датування археологічних джерел. Проте, не дивлячись на всі потрясіння і втрати в результаті набігів гунів західної частини Керченського півострова, Боспорське царство з кінця IV по першу третину VI ст. продовжувало своє досить стабільне існування.

Traditionally the beginning of the epoch of the Great Migration of Peoples is connected with the intrusion of the Guns to Northern Caucasus in 370-375. Fragmentary reports from written sources and results of numerous archaeological researches of last decades give contradictory presentation of ethnic situation in the Eastern Crimea in the epoch of Great Migration of Peoples. It is determined by brevity of evidence of ancient authors, small number of fragmentary epigraphic inscriptions and complexity in interpretation and dating archaeological sources. However, despite all perturbation and losses caused by the Guns’ raids in the western part of the Kerch peninsula, the Bosporus Kingdom continued their rather stable existence since the end of the 4th up to the first third of the 6th century.