Городище на плато Эски-Кермен в период господства хазар в Крыму

Abstract

Судя по рассказам Феофана и Никифора о событиях, последовавших за ссылкой в Херсон в 695 г. лишенного трона Юстиниана II, в начале VIII в. почти весь Крым принадлежал хазарам. Оказавшуюся под властью хазар готскую область Дори византийцы стали называть Готией, а ее административные районы, имевшие крепость или городок с резиденцией архонта – архонтиями или климатами. Очевидно, архонта Дороса каган назначил правителем Готии и поручил ему сбор дани. Центром одной архонтии или климата стала крепость на плато Эски-Кермен. Строительные остатки и культурный слой интересующего нас времени в 2003-2008 гг. прослежены в процессе раскопок квартала, расположенного на восточной стороне главной улицы городища (рис. 3) и у восточного участка оборонительной стены. На некрополе и после антихазарского восстания погребали в склепах и могилах традиционных для Готии конструкций, в инвентаре преобладали пряжки и украшения византийского круга. Только в семи склепах (54, 182, 210, 216, 220, 249, 290) помимо названных находок обнаружены пряжки и украшения, характерные для салтовской культуры, созданной полиэтничным населением Хазарского каганата. Как показывают рассмотренные материалы, этнический состав населения городища в хазарский период практически не изменился. Скорее всего, большую часть салтовских вещей жители городища купили. Только одну детскую могилу 243 можно связать с носителем салтовской культуры. Экономику городища в хазарский период характеризуют приведенные в статье археологические свидетельства. В усадьбах этого времени имелись зернохранилища, кормушки для домашних животных и тарапаны. Жители городища на плодородных землях, прилегающих к плато долин, выращивали злаки, возделывали сады и виноградники, а также содержали домашний скот. Сам факт выявления тарапанов в двух усадьбах, из четырех исследованных в 2003-2008 гг., указывает на распространенность в хозяйстве жителей городища виноделия. Хазарский период в истории городища завершился после возвращения климатов Готии под контроль Византии в 841 г.

Судячи з розповідей Феофана і Никифора про події, що відбулися після заслання до Херсона в 695 р. позбавленого трону Юстініана II, на початку VIII ст. майже весь Крим належав хозарам. Готську область Дорі, що опинилася під владою хозар, візантійці стали називати Готією, а її адміністративні райони, що мали фортецю або містечко з резиденцією архонта – архонтіями або кліматами. Вочевидь, архонта Доросу каган призначив правителем Готії і доручив йому збір данини. Центром однієї архонтії або клімату стала фортеця на плато Ескі-Кермен. Будівельні залишки і культурний шар часу, що нас цікавить, в 2003-2008 рр. дослідили в процесі розкопок кварталу, розташованого на східній стороні головної вулиці городища і біля східної ділянки оборонної стіни. На некрополі і після антихозарського повстання хоронили в склепах і могилах традиційних для Готії конструкцій, в інвентарі переважали пряжки і прикраси візантійського круга. Лише у семи склепах (54, 182, 210, 216, 220, 249, 290) окрім названих знахідок виявлені пряжки і прикраси, характерні для салтівської культури, створеної поліетнічним населенням Хозарського каганату. Як показують розглянуті матеріали, етнічний склад населення городища в хозарський період практично не змінився. Швидше за все, велику частину салтівських речей мешканці городища купили. Лише одну дитячу могилу 243 можна пов’язати з носієм салтівської культури. Економіку городища в хозарський період характеризують наведені у статті археологічні свідоцтва. У садибах цього часу були зерносховища, годівниці для свійських тварин і тарапани. Мешканці городища на родючих землях, прилеглих до плато долин, вирощували злаки, обробляли сади і виноградники, а також тримали худобу. Сам факт виявлення тарапанів в двох садибах, з чотирьох досліджених в 2003-2008 рр., вказує на розповсюдженість у господарстві жителів городища виноробства. Хозарський період в історії городища завершився після повернення кліматів Готії під контроль Візантії в 841 р.

According to stories of Theophanous and Nicephorus about the events that followed the exile of Justinian II, who was deprived of the throne, to Cherson in 695, at the beginning of the 8th century almost the whole Crimea belonged to the Khazars. The Byzantines began to name the Gothian region of Dori, which appeared under the rule of the Khazars, as Gothia; its administrative districts having a fortress or a small town with a residence of archon - as archontia or climates. Obviously, the kagan appointed the archon of Doras archontia the ruler of Gothia and commissioned him to levy tribute. The fortress on the plateau of Eski-Kermen became the centre of one of archontias or climates. In 2003-2008, building remains and cultural layer of the period we are interested in were traced during the excavations of the block situated on the eastern side of the main street of the site (Fig. 3) and near the eastern part of the defense wall. On the necropolis and after anti-Khazars rebellion they buried in vaults and graves of constructions traditional for Gothia; buckles and decorations of Byzantine period prevail. Only in seven vaults (54, 182, 210, 216, 220, 249, 290) besides the above mentioned finds, buckles and decorations characteristic for Saltovo culture were discovered; it was created by poly-ethnic population of Khazar Khaganate. As the materials under consideration show ethno-chechen composition of the population of the site in Khazar period remained practically the same. Most probably, the major part of Saltovo things was bought by the inhabitants of the site. Only one child grave 243 can be connected with a bearer of Saltovo culture. The economy of the site in Khazar period is characterized by the above mentioned archaeological evidence. There were granaries, feedboxes for domestic animals and winery in the farmsteads of that time. The inhabitants of the site grew cereals and crops, gardens and vineyards on the fertile lands of the valleys adjacent to the plateau, and kept domestic animals. The fact of revealing wineries in two farmsteads out of four investigated in 2003-2008 demonstrates the popularity of wine-making among the population of the site. Khazar period in the history of the site was over when climates of Gothia came back under the control of Byzantium in 841.