During this cross-cultural research regarding time preferences the credibility of hyperbolic discounting model is examined. This paper is based on the comparison between the exponential discounting model and hyperbolic model and proposal of different modifications to the existing concepts. Different kind of anomalies, which bring up the necessity of the extension of the hyperbolic discounting model, are mentioned. This paper is aimed at exploring the discount model, the process of decision-making and the formation of the individuals’ subjective discount rate from the standpoint of behavioral economics by including in the model such psychological factors as cultural and economic environment and risk aversion. These supplements lead to more complex and credible discount model. The term of procrastination is considered as a direct implementation of hyperbolic discounting. Furthermore, the potential drawbacks occurred during the experimental part are highlighted and possible solutions are proposed. Empirical analysis is based on the surveys.
У ході цього крос-культурного дослідження тимчасових переваг перевіряється достовірність моделі гіперболічного дисконтування. У даній статті порівнюються моделі експоненціального дисконтування і гіперболічна модель і пропонуються різні модифікації існуючих концепцій. Згадуються різні види аномалій, які викликають необхідність розширення моделі гіперболічного дисконтування. Ця стаття спрямована на вивчення моделі дисконтування, процесу прийняття рішень і формування суб'єктивної ставки дисконтування індивідів з точки зору поведінкової економіки, шляхом включення в модель таких психологічних чинників, як культурне й економічне середовище, а також несхильність до ризику. Ці доповнення призводять до більш складної і такої моделі дисконтування, що заслуговує довіри. Прокрастинація розглядається як пряма реалізація гіперболічного дисконтування. Крім того, виділено потенційні недоліки, що виникли в ході експериментальної частини, і запропоновано можливі рішення. Емпіричний аналіз заснований на опитуваннях.
В ходе этого кросс-культурного исследования временных предпочтений проверяется достоверность модели гиперболического дисконтирования. В данной статье сравниваются модели экспоненциального дисконтирования и гиперболическая модель и предлагаются различные модификации существующих концепций. Упоминаются различные виды аномалий, которые вызывают необходимость расширения модели гиперболического дисконтирования. Эта статья направлена на изучение модели дисконтирования, процесса принятия решений и формирования субъективной ставки дисконтирования индивидов с точки зрения поведенческой экономики, путем включения в модель таких психологических факторов, как культурная и экономическая среда, а также нерасположенность к риску. Эти дополнения приводят к более сложной и заслуживающей доверия модели дисконтирования. Прокрастинация рассматривается как прямая реализация гиперболического дисконтирования. Кроме того, выделены потенциальные недостатки, возникшие в ходе экспериментальной части, и предложены возможные решения. Эмпирический анализ основан на опросах.
