Научно-организационная деятельность основоположника украинского науковедения Геннадия Михайловича Доброва (1929—1989) освещена в контексте процессов в мировой науке, способствовавших утверждению науковедения как научной дисциплины, трудов и разработок иностранных ученых, заложивших основы информационного подхода в науковедческих исследованиях, методологической программы кибернетики и информатики, сформулированной академиком В.М. Глушковым, реформ Академии наук Украины, начатых академиком Б.Е. Патоном и нацеленных на укрепление материально-технической базы фундаментальных исследований в институтах Академии и развитие на этой основе исследований для нужд экономики. Показано значение созданной Г.М. Добровым информационной концепции науковедения для организационного сопровождения реформ в Академии наук Украины.
Науково-організаційну діяльність основоположника українського наукознавства Геннадія Михайловича Доброва (1929—1989) висвітлено в контексті процесів у світовій науці, які сприяли затвердженню наукознавства як наукової дисципліни, праць і розробок іноземних учених, які заклали основи інформаційного підходу в наукознавчих дослідженнях, методологічної програми кібернетики та інформатики, сформульованої академіком В.М. Глушковим, реформ Академії наук УРСР, початих академіком Б.Е. Патоном і спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази фундаментальних досліджень в інститутах Академії та розвиток на цій основі досліджень для потреб економіки. Показано значення створеної Г.М. Добровим інформаційної концепції наукознавства для організаційного супроводу реформ в Академії наук УРСР.
The research and administrative work of Gennadiy Mikhaylovich Dobrov (1929—1989), the founder of science policy studies in Ukraine, is analyzed. It is shown that G.M. Dobrov’s information concept of science policy studies had great importance for organizational support of the reforms in the Academy of Sciences of UkrSSR.