У статті розкриваються проблеми інвестиційного забезпечення меліоративних заходів з метою повернення у продуктивний господарський оборот сільськогосподарських угідь у зоні осушення та зрошення. Встановлено, що декілька фаз реформування аграрної сфери та земельних відносин призвели до виникнення непрозорих умов використання міжгосподарських і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд, які обслуговують меліоровані території.
Доведено, що економічна криза 1990-х років, яка позбавила аграрний сектор і особливо його основну складову – сільське господарство – традиційної державної підтримки, в першу чергу деструктивно вплинула на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств, які функціонували в недостатньо сприятливих природно-кліматичних та агротехнічних умовах (це стосується насамперед більшості адміністративних районів Поліського економічного району, де значні площі сільськогосподарських угідь знаходяться в зоні осушення).
Досліджено динаміку фінансування експлуатації загальнодержавних та міжгосподарських державних меліоративних систем у розрізі регіонів України. Проаналізовано основні тенденції фінансування будівництва протиповеневих споруд, ремонту міжгосподарської та внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд у зоні осушення у Волинській області. Перспективи нарощення обсягів фінансування міжгосподарських і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд пов’язуються з поширенням державно-приватного партнерства щодо їх експлуатації.
The article deals with the problems of investment providing of meliorative measures in order to have arable lands in drainage and spray zones back in economic turnover. It is determined that some stages of agrarian sector and land relations reforming have led to non-transparent conditions of using of interfarm and intrafarm hydraulic structures serving reclaimable areas. It is proved that the economic crisis of the 90s, which deprived the agricultural sector and especially its main component – agriculture – of traditional government support, especially destructively impacted on the efficiency of farms having operated in unfavourable natural and climatic and agrotechnical conditions (this concerns firstly most districts of Polissia economic region, where large areas of agricultural lands
are in drainage zones). The dynamics of financing the operation of government and interfarm state melioration systems in regions of Ukraine is investigated. The
basic trends in financing the construction of flood protection structures, maintenance of interfarm and intrafarm network of hydraulic structures in the drainage zones of Volyn’ region are analysed. Prospects of financing increasing of interfarm and intrafarm hydraulic structures are associated with spreading of public-private partnerships as to their operation.