Мережеве програмне забезпечення є невід’ємною частиною майже будь-якої інформаційної системи – від звичайних веб-сайтів до великих ентерпрайз-систем банків, фінансових організацій, розподілених обчислювальних систем та кластерів і датацентрів. Для того щоб структурні одиниці інформаційної системи могли спілкуватись між собою та розуміти одна одну, необхідно заздалегідь визначити «мову» (тобто, «протокол»), за допомогою якої вони будуть спілкуватись. Більшість сучасного програмного забезпечення використовує структуровані текстові або бінарні формати даних та протоколи, побудовані на базі UPD, TCP та HTTP. У даній роботі проведено аналіз існуючих форматів серіалізації структурованих даних в комп’ютерних мережах, розглянута їх внутрішня будова, виявлено їх особливості та запропоновано можливі способи вдосконалення.
Сетевое программное обеспечение является неотъемлемой частью почти любой информационной системы – от обычных веб-сайтов до больших энтерпрайз-систем банков, финансовых организаций, распределенных вычислительных систем, кластеров и датацентров. Для того, чтобы структурные единицы информационной системы могли общаться между собой и понимать друг друга, необходимо заранее определить «язык» (то есть, «протокол»), с помощью которого они будут общаться. Большинство современного программного обеспечения использует структурированные текстовые или бинарные форматы данных и протоколы, построенные на базе UPD, TCP и HTTP. В данной работе проведен анализ существующих форматов сериализации структурированных данных в компьютерных сетях, рассмотрено их внутреннее строение, выявлены их особенности и предложены возможные способы совершенствования.
Network software is an integral part of almost any information system – from regular websites to large enterprise systems of banks, financial organizations, distributed computing systems, clusters and data centers. In order for the structural units of an information system to communicate with each other and understand each other, it is necessary to determine in advance the “language” (that is, the “protocol”) with which they will communicate. Most modern software uses structured text or binary data formats and protocols based on UPD, TCP and HTTP. In this paper, we analyzed the existing formats for the serialization of structured data in computer networks, examined their internal structure, revealed their features, and suggested possible ways of improvement.