На тлі роботи двох великих Середньоазійських
експедицій (Термезької археологічної комплексної
експедиції та Південно-Туркменістанської археологічної комплексної експедиції) розглядається
участь у них археологині Марії Вязьмітіної у 1937 р. і протягом 1946—1950 рр. відповідно. За спогадами
Г.А. Пугаченкової та листуванням М.І. Вязьмітіної відтворюється атмосфера експедицій: побут та наукові будні.
Статья вводит в научный оборот ценные фрагменты переписки Марии Вязьмитиной, которые помогают более целостно воссоздать картину ее
длинной и интересной жизни.
The article introduces
into scientific discourse valuable Mariia Vyazmitina’s
correspondence, which helps to recreate a more
holistic picture of her long and interesting life.