У статті простежуються культурні комунікації фундатора української історіографії М. І. Костомарова у Рівному (1844–1845) після
його призначення на посаду старшим учителем історії місцевої гімназії крізь призму його професійних і товариських зв’язків із учителями та учнями, а також окремими мешканцями міста. Наголошується на підпорядкуванні його культурних практик основній цілі
приїзду: науковим пошукуванням з історії, етнографії та фольклору
українського народу. Акцентується, що основне коло культурних
взаємин Костомарова складав гімназійний колектив. Заохочуючи своїх
учнів до запису фольклорного матеріалу, молодий історик виступив
новатором комунікування із ними у площині неформальних взаємин.
З огляду на відчуженість учительських колективів у повітових
містах та містечках Правобережної України від світського міського
товариства, осердя якого продовжували складати вихідці з польської
шляхти, наголошується, що культурні контакти з мешканцями
Рівного у Костомарова були спорадичні. Стверджується, що натомість обмеженість комунікаційних практик з містянами компенсувалася листуванням із представництвом університетських кіл Харкова. Робиться висновок про співучасть Костомарова у формуванні
освітньо-культурного середовища Рівного.
The article traces cultural communications of the founder of Ukrainian
historiography M. I. Kostomarov in Rivne (1844–1845) after the appointment
as a senior History teacher in local gymnasium. These connections are
viewed through the prism of his professional and friendly contacts with
teachers and pupils, and some town residents. The article emphasizes that
his cultural practices were subordinated to the main goal of his coming:
scientific research in history, ethnography, and folklore of the Ukrainian
people. The research stresses that the staff of the gymnasium were the main
circle of Kostomarov’s cultural connections. Encouraging his pupils to
record folklore materials, a young historian became an innovator of
communication with them in the sphere of informal communication.
Taking into account the alienation of teachers' collectives in the county
towns and settlements of the Right-bank Ukraine from the secular town
community, whose core continued to be composed of Polish gentry, the
article shows that Kostomarov’s cultural contacts with the residents of
Rivne were sporadic. The article states that limited communication with
townspeople was compensated by correspondence with Kharkiv university
circles. The research comes to the conclusion that Kostomarov was
engaged in the formation of educational and cultural environment of Rivne.