Констеляція "Бетховен-Леверкюн" у романі "Доктор Фаустус" Томаса Манна

Abstract

У статті запропоновано аналіз образу Бетховена в романі “Доктор Фаустус” Томаса Манна в його співвіднесенні з фіктивним образом композитора Леверкюна. Через констеляцію “Бетховен– Леверкюн” показано взаємообумовленість традиції і поступальність розвитку мистецтва. Наголошено на теорії “пізнього стилю” Бетховена, яка належить Т. В. Адорно, і становить інтертекстуальну складову філософії музики в романі.

The author offers her analysis of the image of Beethoven from Thomas Mann’s “Doctor Faustus” in its correlation with a fictional image of composer Leverkühn. It is shown, through the constellation ‘Beethoven/Leverkühn’, how tradition and progressive development of art are mutually determined. A special stress is made on Beethoven’s ‘late style’ theory which belongs to T.W. Adorno and serves as an intertextual element of the philosophy of music in the novel.

В статье предлагается анализ образа Бетховена в романе “Доктор Фаустус“ Томаса Манна в его соотношении с фиктивным образом композитора Леверкюна. Через констелляцию “Бетховен– Леверкюн“ показано взаимообусловленность традиции и поступательность развития искусства. Выделено теорию “позднего стиля” Бетховена, которая принадлежит Т. В. Адорно и является интертекстуальной составляющей философии музыки в романе.