Характеристика физических свойств двух изоформ фактора элонгации трансляции eEF1A

Abstract

Две тканеспецифические изоформы фактора элонгации трансляции 1А млекопитающих (eEF1A1 и eEF1A2) идентичны на 98 %. Однако некоторые их функции в организме кардинально отличаются, что в отдельных случаях может быть связано с индукцией канцерогенеза. Мы предположили, что незначительная разница в первичных последовательностях может, тем не менее, приводить к существенным различиям пространственной структуры изоформ eEF1A. Это, в свою очередь, может влиять на способность той или иной изоформы взаимодействовать с белками-партнерами. В данной работе методами дифференциальной сканирующей микрокалориметрии и кругового дихроизма в областях дальнего и ближнего УФ установлено, что потенциально онкогенная изформа eEF1A2 имеет более компактную пространственную структуру, чем eEF1A1, причем различия проявляются как на уровне как вторичной, так и третичной структуры белков.

Дві тканиноспецифічні ізоформи фактора елонгації 1А ссавців (eEF1A1 і eEF1A2) ідентичні на 98 %. Але деякі їхні функції в організмі значно різняться, що в окремих випадках може бути пов’язано з індукцією канцерогенезу. Ми припустили, що незначна різниця у первинних послідовностях може призводити до суттєвих відмінностей у просторовій структурі ізоформ eEF1A. Це, в свою чергу, може впливати на здатність тієї чи іншої ізоформи взаємодіяти з білками-партнерами. В даній роботі методами диференційної сканувальної мікрокалориметрії і кругового дихроїзму на ділянках далекого і ближнього УФ встановлено, що потенційно онкогенна ізоформа eEF1A2 має компактнішу просторову структуру, ніж eEF1A1, причому відмінності проявляються на рівні як вторинної, так і третинної структури білків.

Two tissue-specific isoforms of mammalian translation elongation factor 1A, eEF1A1 and eEF1A2, are 98 % similar. However, some of their functions in the organism are different which in some cases could lead to the induction of carcinogenesis. We supposed that slight difference of primary sequences may cause significant differences of spatial structures of eEF1A isoforms affecting, in its turn, the ability of one or another isoform to interact with protein partners. The differential scanning microcalorimetry and circular dichroism in «near» and «far» UV regions were used to determine that potentially oncogenic eEF1A2 isoform possesses a more compact spatial organization than eEF1A1, and the differences are revealed at the levels of both secondary and tertiary structure of proteins.