Обсуждается поставленный в работе вопрос о «своевременности» научно-технологических свершений. Постулируется существование более глубинных механизмов, чем реальная выполнимость новой идеи, разработки и даже «опытного образца» для того, чтобы такое новое вошло в жизнь, быт, повседневность. В случае рассматриваемой проблемы нашей «шагреневой кожи» своевременность обусловлена переходом человечества в новую систему своего существования — Ноосферу. И это предопределяет неизбежность ее решения. Анализируется понятие биологического времени в плане его отличий от времени физического. Отмечается существование последнего фундаментального, пока еще не решенного, ограничения на пути к управлению биологическим временем — гетерохронной несовместимости. Отмечено также, что реальность начала разнесения индивидуума в биологическом времени с последующей его гетерохронной совместимостью уже перешла в чисто практическую плоскость в виде запасания и хранения кордовой крови в жидком азоте (т. е. в условиях, когда биологическое время останавливается) с дальнейшим ее использованием как аутологичного материала для реконструкции тканей и органов с помощью «регенеративной медицины» у подросшего, в перспективе взрослого и старого индивидуума. Анализируются возможные пути использования гетерохронного материала и ожидаемого появления нового направления — «возрастрегулирующей» медицины.
Обговорюється поставлене в роботі питання щодо «своєчасності» науково-технологічних звершень. Постулюється існування глибинніших механізмів, ніж реальна здійсненність нової ідеї, розробки і навіть «дослідного зразка» для того, щоб таке нове увійшло в життя, побут, повсякдення. В разі обговорюваної проблеми нашої «шагреневої шкіри» своєчас ність обумовлена переходом людства у нову систему свого існування — Ноосферу. 1 це визначає неминучість її вирішення. Аналізується поняття біологічного часу в плані його розбіжностей з часом фізичним. Відмічено існування останнього фундаментального, поки ще не вирішеного, обмеження на шляху до керування біологічним часом — гетерохронної несумісності Відмічено також, що реальність початку рознесення індивідуума в біологічному часі з наступною його гетерохронною сумісністю вже перейшла в чисто практичну площину у вигляді запасання і зберігання кордової крові у рідкому азоті (тобто за умов, коли біологічний час зупиняється) з подальшим її використанням як аутологічного матеріалу для реконструкції тканин і органів за допомогою «регенеративної медицини» у підрослого, в перспективі дорослого та старого індивідуума. Аналізуються можливі шляхи використання гетерохронного матеріалу та очікуваної появи нового напрямку — «медицини, яка регулює вік».
The problem of Timeliness of scientific and technological achievements is brought up for discussion. Existence of more sophisticated mechanisms rather than the real implementation of a new idea, development, and even prototype is being postulated in order for this novelty to enter life and everyday routine. As for our “shagreen leather” problem under consideration, Timeliness is conditioned by Mankind passing into the new system of his existence called the Noosphere. And this fact predetermines the inevitability of its solving. The notion of biological time is analyzed on the grounds of its difference from physical one. The last, though, still not resolved fundamental restriction on the way to the biological time control, i.e. heterochronous incompatibility, is highlighted. The reality of the beginning of the individual’s parting in biological time with his subsequent heterochronous compatibility was also marked to have passed into practice, in the form of cord blood preserving and storing in liquid nitrogen (i.e. at the condition, when the biological time is stopped) with its subsequent usage as autologous material for tissue and organ reconstruction (“regenerative medicine”) for a young, adult and old organism to be. Possible ways of heterochronous material usage and expected establishment of the new “age regulating” trend in medicine are analyzed.
