У попередній роботі за допомогою методів світлорозсіювання нами було показано, що кіназа легких ланцюгів міозину гладеньких м'язів існує в розчині як рівноважна суміш олігомерної, димерної та мономерної форм, відносна концентрація яких при фізіологічній іонній силі (160 мМ солі) складає відповідно 2, 53 та 45 вагових процентів. У процесі фосфорилювання міозину in vivo співвідношення між цими формами кінази, що, ймовірно, відрізняються за своєю активністю, може суттєво змінюватися. У зв'язку з цим важливо знати часові характеристики переходу між ними. Враховуючи той факт, що гель-фільтраційна чи афінна колонки сильно зсувають рівновагу в бік надмолекуляних форм кінази, ми зупиняли елюцію в точках, де переважала одна форма, завдяки чому змогли оцінити час переходу її до рівноважного стану. Одержані дані показують, що олігомер, димер та мономер кінази є досить стабільними структурними одиницями, взаємний перехід між якими в процесі наближення до рівноваги займає час до 10 хв.
В предыдущей работе с помощью методов светорассеяния нами было показано, что киназа легких цепей миозина гладких мышц существует в растворе как равновесная смесь олигомерной, димерной и мономерной форм, относительная концентрация которых при физиологической ионной силе (160 мМ соли) составляет соответственно 2, 53 и 45 весовых процентов. В процессе фосфорилирования миозина in vivo соотношение между этими формами киназы, которые, вероятно, отличаются по своей активности, может существенно изменяться. В связи с этим важно знать временные характеристики перехода между ними. Учитывая тот факт, что гель-фильтрационная или аффинная колонки сильно сдвигают равновесие в сторону надмолекулярных форм киназы, мы останавливали элюцию в точках, где преобладала одна форма, благодаря чему смогли оценить время перехода ее в равновесное состояние. Полученные данные показывают, что олигомер, димер и мономер киназы являются довольно стабильными структурными единицами, взаимный переход между которыми в процессе приближения к равновесию составляет время до 10 мин.
In a previous work we have shown using tight scattering methods that myosin light chain kinase (MLCK.) exists in solution as an equilibrium mixture of oligomeric, dimeric and monomeric species, which relative concentrations at physiological ionic strength constitute correspondingly 2, 53 and 45 weight percent. During myosin phosphorylation in vivo the relationship between these kinase species which are possibly different by their activity may significantly change causing the necessity of perceiving time dependent characteristics of the transition between them. To perform the last we used the fact that gel filtration and CaM-affinity columns largely shift the equilibrium towards supramolecular MLCK species. Therefore, by interrupting the elution in the points where the only species was prevailing we could make for this species an estimate of transition time into the equilibrium state. Data obtained have shown that the kinase oligomer, dimer and monomer were rather stable structures so that the mutual transition between them when approaching to the equilibrium took time up to 10 min.
