Показано влияние способа получения проницаемых для нуклеотидов клеток асцитной гепатомы Зайделя (обработка гипотоническим буфером, дигитонином, твином-80 или тритоном Х-100) на уровень их ДНК-полимеразной активности. Представлены результаты, позволяющие объяснить наблюдаемое явление различной эффективностью индукции внепланового синтеза ДНК указанными мембранотропными агентами вследствие неспецифической нуклеазной атаки ДНК в хроматине, по-разному солюбилизированном при использовании каждого из четырех способов пермеабилизации клеток.
Показано вплив способу отримання проникних для нуклеотидів клітин асцитної гепатоми Зайделя (обробка гіпотонічним буфером, дигітоніном, твіном-80 або тритоном Х-100) на рівень їхньої ДНК-полімеразної активності. Представлено результати, що дозволяють пояснити спостережуване явище різною ефективністю індукції позапланового синтезу ДНК зазначеними мембранотропних агентами внаслідок неспецифічної нуклеазної атаки ДНК у хроматині, по-різному солюбілізованому при використанні кожного з чотирьох способів пермеабілізації клітин.
Zajdela hepatoma cells were permeabilized for nucleotides by the treatment with digitonin, hypotonic buffer, Tween-80 or Triton X-100. The dependence of the DNA breakage amount and the level of [3H]TMP-incorporation into the cell DNA on the type of the used membrane damaging agent was shown when incubating the permeable cells in the DNA polymerase mixture. There is reason to believe that various agents providing permeability of cell wall produce a different effect on chromatin increasing availability of DNA for attacks of endogenous nucleases. The formed DNA breaks induce the unscheduled DNA synthesis and increase the total level of the DNA polymerase activity in permeable cells. Thus, to investigate the DNA repair on the permeable cells the methods of cell permeabilization providing the minimal initial level of chromatin damage should be used.