Aromatic thiosemicarbazones, their antiviral action and interferon. 1. The decreasing of adenovirus type 1 resistance against interferon by methisazone in vitro

Abstract

The mechanism of N-mvthyl-izatin-thiocarbazone (methisazone, MelBT) antiviral activity has been studied on Ad 1-infected HEp2 and HeLa cells. MelBT did not induce interferon and did not directly inhibit viraland cell translation. The adenoviral infection was not affected by recombinani human interferon a₂ (rlFN). MelBT showed antiviral effect in Adl-infected HEp2 or HeLa cells when rlFN had added to HeLa cells or in the period of interferon induction during virus infection (in HEp2 cells). In the presence of this compound, the ElA transcription was unchanged in infected cells as compared to untreated control, while early transcription was decreased, the beginning of viral replication being retarded. Futhermore, the VA1 RNA synthesis was also greatly suppressed. These effects were independent on interferon treatment and disappeared when MelBT had been added during the late phase of virus growth cycle. ctually, MelBT can induce the delay of VA1 RNA transcription promoting interferon antiviral effect.

Вивчали механізм реалізації антивірусного ефекту N-метил-ізатин-тіосемікарбазону (метисазону) на моделі аденовірусної (аденовірус людини І типу) інфекції in vitro. Показано, що репродукція вірусу резистентна до рекомбінантного інтерферону а₂ людини, а метисазон пригнічує вірусну інфекцію лише в присутності інтерферону – ендо- або екзогенного. Тестуванням синтезу вірусної ДНК та РНК, а також експресії окремих вірусних генів методами дот- і Нозерн-гібридизації встановлено, що метисазон затримує транскрипцію «ранніх» генів аденовірусу. Це призводить до затримки початку реплікації вірусу і зменшує концентрацію VAI РНК. Оскільки кількість VAI РНК визначає рівень стійкості аденовірусу до інтерферону, то, очевидно, що метисазон посилює деструктивний вплив інтерферону на синтез вірусних білків.

Изучен механизм реализации антивирусного эффекта N-метил-изатин-тиосемшсарбазона (метисазона) на модели аденовирусной (аденовирус человека 1-го типа) инфекции in vitro. Показано, что репродукция вируса резистентна к рекомбинантному интерферону а₂ человека, а метисазон угнетает вирусную инфекцию только в присутствии интерферона – эндо- или экзогенного. Тестированием синтеза вирусной ДНК и РНК, а также экспрессии отдельных вирусных генов методами дот- и Нозерн-гибридизации установлено, что метисазон задерживает транскрипцию «ранних» генов аденовируса. Это приводит к задержке начала репликации вируса и уменьшает концентрацию VAI РНК. Поскольку количество VAI РНК определяет уровень устойчивости аденовируса к интерферону, то, очевидно, что метисазон усиливает деструктивное влияние интерферона на синтез вирусных белков.