Нарушения периферической иннервации и регуляции вегетативных функций, вызванные профессиональным воздействием виброшумового фактора

Abstract

Изучали изменения характеристик иннервации верхней конечности и особенности показателей регуляции сердечно-сосудистой системы у 53 рабочих-мужчин (клепальщиков и слесарей), длительное время подвергавшихся воздействию локальной вибрации и шума в ходе их профессиональной деятельности. Установлено, что средние по группе пороги вибрационной чувствительности пальца рабочей руки на различных частотах у таких обследованных существенно превышали (P < 0.001) как нормативные значения, так и соответствующие величины в группе контроля, причем негативные сдвиги нарастали с увеличением профессионального стажа. Средняя скорость проведения волны возбуждения по мышечным волокнам n. medianus и n. ulnaris рабочей руки в основной группе была снижена по сравнению с аналогичным показателем в группе контроля пример но на 9 % (P < 0.05), а проведение по сенсорным волокнам, иннервирующим соответствующие участки кисти, замедлено более чем на 20 % (P < 0.05). Резидуальная латентность при генерации М-ответов мышц кисти в основной группе была в среднем на 6 % больше, чем в группе контроля (P < 0.05). Средний латентный период вызванного кожного симпатического потенциала в условиях стимуляции пальца контралатеральной руки и отведения от ладонной и тыльной поверхностей кисти рабочей руки также достоверно (P < 0.05) превышал аналогичное значение контроля. Результаты пяти стандартных клинических кардиоваскулярных тестов (изменение систолического артериального давления в ортостатической пробе, изменение диастолического давления при создании изометрического усилия мышцами кисти, определение отношения длительности кардиоинтервалов 30/15 в ортостатической пробе и коэффициентов длительности этих интервалов в пробах Вальсальвы и с глубоким дыханием) показали, что патологические и пограничные значения данных индексов в указанных пробах в основной группе встречались у 60.3, 32.0, 26.0, 36.0 и 34.0 % обследованных; в контрольной группе аналогичные случаи были скорее исключением. Таким образом, длительное воздействие интенсивного виброшумового фактора, связанного с профессиональной деятельностью, приводит к формированию демиелинизирующей полиневропатии в нервах верхней конечности с вовлечением в патологический процесс терминалей моторных аксонов и симпатических постганглионарных волокон. Отклонения показателей кардиоваскулярных тестов свидетельствуют о нарушениях периферических и, возможно, центральных механизмов вегетативной регуляции функций сердечно-сосудистой системы у значительной части обследованных основной группы, что приводит к развитию синдрома прогрессирующей вегетативной недостаточности с превалированием недостаточности симпатических механизмов.

Вивчали зміни характеристик іннервації верхньої кінцівки та особливості показників регуляції серцево-судинної системи у 53 робітників-чоловіків (клепальників і слюсарів), які тривалий час зазнавали дії локальної вібрації та шуму в процесі їх професійної діяльності. Встановлено, що середній по групі поріг вібраційної чутливості пальця робочої руки у таких обстежених істотно перевищував (P < 0.001) як нормативні значення, так і відповідну величину в групі контролю, причому негативні зрушення наростали зі збільшенням професійного стажу. Середня швидкість проведення хвилі збудження по м’язових волокнах n. medianus і n. ulnaris робочої руки в основній групі була зниженою порівняно з аналогічним показником у групі контролю приблизно на 9 % (P < 0.05), а проведення по сенсорних волокнам, які іннервують відповідні ділянки кисті, було сповільненим більш ніж на 20 % (P < 0.05). Резидуальна латентність при генерації М-відповідей м’язів кисті в основній групі була в середньому на 6 % більшою, ніж у групі контролю (P < 0.05). Середній латентний період викликаного шкірного симпатичного потенціалу в умовах стимуляції пальця контралатеральної руки та відведення від долонної і тильної поверхонь кисті робочої руки також вірогідно (P < 0.05) перевищував аналогічне значення контролю. Результати п’яти стандартних клінічних кардіоваскулярних тестів (зміна систолічного артеріального тиску в ортостатичній пробі, зміна діастолічного тиску при створенні ізометричного зусилля м’язами кисті, визначення відношення тривалостей кардіоінтервалів 30/15 в ортостатичній пробі та коефіцієнтів тривалості цих інтервалів у пробах Вальсальви і з глибоким диханням) показали, що патологічні і пограничні значення даних індексів у вказаних пробах в основній групі зустрічались у 60.3, 32.0, 26.0, 36.0 і 34.0 % обстежених; у контрольній групі аналогічні випадки були скоріше виключенням. Таким чином, тривала дія інтенсивного віброшумового фактора, пов’язаного з професійною діяльністю, призводить до формування демієлінізуючої поліневропатії в нервах верхньої кінцівки із залученням у патологічний процес терміналей моторних аксонів і симпатичних постгангліонарних волокон. Відхилення показників кардіоваскулярних тестів у значної частини обстежених основної групи свідчать про порушення в них периферичних і, можливо, центральних механізмів вегетативної регуляції функцій серцево-судинної системи, що призводить до розвитку синдрому прогресуючої вегетативної недостатності з превалюванням недостатності симпатичних механізмів.