Авторка розглядає значення й сенс поетичних краєвидів Шевченка у зв'язку із християнським
світовідчуттям, де світ – Боже творіння. Шевченко через пейзаж відкривав Божу присутність у
світі, намагаючись збудити в читачів не лише почуття прекрасного, а і їхнє сумління.
The paper examines the value and the meaning of Shevchenko’s poetic landscapes in relation to
the Christian worldview which treats the world as God’s creation. The author argues that Shevchenko
used landscapes in order to reveal God’s presence in the world and to activate not only the readers’
feeling of beauty but also their conscience.
Автор рассматривает значение и смысл поэтических
пейзажей Шевченко в связи с христианским
мироощущением, где мир — Божье творение. Шевченко
через пейзаж открывал присутствие Бога в мире, пытаясь
пробудить в читателях не только чувство прекрасного,
но и совесть.