Прогноз шляхів проходження і місць накопичення вуглеводнів Чернігівського сегмента Дніпровсько-Донецького авлакогену за геомагнітними даними

Abstract

Виконано аналіз магнітної неоднорідності всього розрізу земної кори в комплексі з наявними геолого-геофізичними даними про прогнозуванні шляхів міграції глибинних вуглеводнів і місць їх накопичення у верхній частині кристалічного фундаменту і осадовому чохлі. Викладено результати лабораторних досліджень об'ємної магнітної сприйнятливості і щільності порід осадового чохла і кристалічного фундаменту з 8 свердловин, пробурених в північно-західній частині Дніпровсько-Донецького авлакогена, в межах якого знаходиться Чернігівський сегмент, з метою встановлення зв'язку з його структурно-речовими комплексами, а також з можливими шляхами проходження і скупчення вуглеводнів. Виявлено інтервали розущільнених порід з підвищеними значеннями магнітної сприйнятливості в 5 свердловинах. Ці інтервали можуть бути маркерами проходження вуглеводнів, що, певною мірою, підтверджується приливами флюїдів на сусідніх із свердловинами площах в Строевское, Борзнянської та Зорьковской свердловинах. Підтверджено, що окремі в межах осадового чохла пов'язані з магнітними джерелами в кристалічному фундаменті, а також з глибинними крайовими розломами авлакогена і тектонічним швом Херсон-Смоленськ з супутніми розломами. Це дає можливість розглядати такі зони в якості перспективних на нафту і газ, а самі розломи - як підводять канали глибинних вуглеводнів. Встановлені закономірності зміни магнітної сприйнятливості і щільності, а також результати експериментальних досліджень генетичного зв'язку областей підвищених значень намагніченості з шляхами міграції і накопичення вуглеводнів запропоновано використовувати, в комплексі з іншими геолого-геофізичними даними, як локальні прогнозні ознаки нафтогазоносності, що доповнюють регіональні прогнозні критерії.

Выполнен анализ магнитной неоднородности всего разреза земной коры в комплексе с имеющимися геолого-геофизическими данными о прогнозировании путей миграции глубинных углеводородов и мест их накопления в верхней части кристаллического фундамента и осадочном чехле. Изложены результаты лабораторных исследований объемной магнитной восприимчивости и плотности пород осадочного чехла и кристаллического фундамента из 8 скважин, пробуренных в северо-западной части Днепровско-Донецкого авлакогена, в пределах которого находится Черниговский сегмент, с целью установления связи с его структурно-вещественными комплексами, а также с возможными путями прохождения и скопления углеводородов. Выявлены интервалы разуплотненных пород с повышенными значениями магнитной восприимчивости в 5 скважинах. Эти интервалы могут быть маркерами прохождения углеводородов, что, в определенной степени, подтверждается приливами флюидов на соседних со скважинами площадях в Строевской, Борзнянской и Зорьковской скважинах. Подтверждено, что выделенные зоны в пределах осадочного чехла связаны с магнитными источниками в кристаллическом фундаменте, а также с глубинными краевыми разломами авлакогена и тектоническим швом Херсон-Смоленск с сопутствующими разломами. Это дает возможность рассматривать такие зоны в качестве перспективных на нефть и газ, а сами разломы - как подводящие каналы глубинных углеводородов. Установленные закономерности изменения магнитной восприимчивости и плотности, а также результаты экспериментальных исследований генетической связи областей повышенных значений намагниченности с путями миграции и накопления углеводородов предложено использовать, в комплексе с другими геолого-геофизическими данными, как локальные прогнозные признаки нефтегазоносности, дополняющие региональные прогнозные критерии.

A complex analysis of the magnetic inhomogeneity of the entire crustal section is performed in conjunction with the available geological and geophysical data on the prediction of migration paths of deep hydrocarbons and their accumulation in the upper part of the crystalline basement and sedimentary cover. The results of laboratory studies of the magnetic susceptibility and density of the sedimentary cover and the crystalline basement rocks from 8 wells drilled in the northwestern part of the DDA, within the boundaries of which the Chernihiv segment is located, are presented to establish the connection with the structure-formation complexes of the sedimentary cover, as well as with the hydrocarbons probable routes of passage and places of accumulation. Intervals with decompressed rocks having increased values of magnetic susceptibility in five wells were identified. These intervals can be hydrocarbons passing markers, as partly evidenced by the appearance of fluids on the squares adjacent to Borznyanskaya, Stroyevskaya and Zorkovskaya wells. It is confirmed that the isolated zones within the boundaries of the sedimentary cover are associated with magnetic sources in the crystalline basement, as well as with deep margin faults of the DDA and tectonic suture Kherson-Smolensk, which makes it possible to consider them as promising on hydrocarbons, and the faults themselves as supply channels. The established regularities of changes in the magnetic susceptibility and density, as well as the results of experimental studies of genetic connection of increased values of magnetization with migration paths and accumulation of hydrocarbons in combination with other geological and geophysical data, are proposed for use as local forecasting features for oil and gas content which complement regional forecasting criteria.