К строению и истории Камчатского каньона (Восточная Камчатка)

Abstract

Даны результаты исследования строения и истории Камчатского каньона (Восточная Камчатка) по данным промера и непрерывного сейсмического профилирования (НСП). Обнаружены региональная газонасыщенность кайнозойского чехла на шельфе и прилегающем континентальном склоне; оползни чехла на левом (протяженность ~55 км, западный склон п-ова Камчатского мыса) и правом (протяженность более 25 км, склон авандельты р. Камчатка) бортах каньона и уточнены их размеры; висячие оползни на левом борту связаны с переуглублением каньона на 100—150 м; на среднем склоне описан крупный (28 км) блоковый оползень, сошедший по Камчатскому каньону, его почти компенсированное палеорусло и субширотный поворот, с которым связано смещение устья каньона к северу на 70 км при воздымании хребта-барьера в среднем плейстоцене-голоцене. Материалы промера и НСП, представленные в статье, позволяют оконтурить оползневые массивы на бортах Камчатского каньона, выбрать для численного моделирования оползневых цунами наиболее опасные места (висячие оползни в полосе верхнего склона) и подготовить связанные с этим рекомендации для строителей нового международного морского порта Усть-Камчатск.

Наведено результати дослідження будови та історії Камчатського каньйону (Східна Камчатка) за даними проміру і безперервного сейсмічного профілювання (БСП). Виявлено регіональну газонасиченість кайнозойского чохла на шельфі і прилеглому континентальному схилі; зсуви чохла на лівому (протяжність ~ 55 км, західний схил півострова Камчатського мису) і правому (протяжність більше 25 км, схил авандельти р. Камчатка) бортах каньйону і уточнені їх розміри; висячі зсуви на лівому борту пов’язані з перезаглибленням каньйону на 100—150 м; на середньому схилі описаний великий (28 км) блоковий зсув, що зійшов по Камчатському каньйону, його майже компенсоване палеорусло і субширотний поворот, з яким пов’язане зміщення гирла каньйону на північ на 70 км при здійманні хребта-бар’єру в середньому плейстоцені-голоцені. Матеріали проміру і БСП, представлені в статті, дозволяють оконтурити зсувні масиви на бортах Камчатського каньйону, вибрати для чисельного моделювання зсувних цунамі найбільш небезпечні місця (висячі зсуви в смузі верхнього схилу) і підготувати пов’язані з цим рекомендації для будівельників нового міжнародного морського порту Усть-Камчатськ.

The paper deals with study of the structure and history of the Kamchatka canyon (Eastern Kamchatka) according to the data of sounding and seismic continuous profiling. Methodology include interpretation of data of sounding (block diagram, block of echograms, longitudinal profile of the canyon, bathymetric map) and seismic continuous profiling (fragments of seismic profiles). The regional gas saturation of the Cenozoic cover is found on the shelf and adjacent continental slope; slides on the left (length ~ 55 km, western slope of the peninsula of the Kamchatka cape) and right (length of more than 25 km, slope of the avandelta of the Kamchatka River) sides of the canyon and their sizes are specified; hanging slides on the left side are connected with the redeepening of the canyon by 100—150 m; on the middle slope, a large (28 km) block slide that descended the Kamchatka canyon, its almost compensated paleochannel and a sublatitudinal turn, associated with the displacement of the canyon mouth to the north by 70 km, when the ridge-barrier rises in the Middle Pleistocene-Holocene. The materials of the sounding and seismic continuous profiling, presented in the paper, allow us to contour slide massifs on the sides of the Kamchatka canyon, to select the most dangerous places for numerical modeling of slide tsunami (hanging slides in the upper slope area) and to prepare related recommendations for the builders of the new international sea port of Ust'-Kamchatsk.