Пероральна хіміоендокринотерапія хворих на метастазуючий люмінальний Her-2/neu негативний рак молочної залози

Abstract

Мета: оптимізувати лікування хворих на гормонозалежний (люмінальний) Her-2/neu негативний метастазуючий рак молочної залози (МРМЗ) шляхом амбулаторного застосування таблетованих хіміо- та ендокринопрепаратів. Об’єкт і методи: проаналізовано результати лікування 80 хворих на люмінальний Her-2/neu негативний МРМЗ, які були рандомізовані на 2 групи та отримували терапію виключно таблетованими формами хіміо- та ендокринопрепаратів. До першої групи (А) увійшли пацієнтки, яким була призначена паліативна гормонотерапія інгібітором ароматази анастрозолом (по 1 мг щодня). Умовно за 1 курс терапії в цій групі вважали проміжок часу в 21 добу. Другу групу (А + Т) сформували з хворих, яким призначали одночасну хіміоендокринотерапію: тегафур (1200–1600 мг/добу, з 1-го по 14-й день 21-денного циклу) у поєднанні зі щоденним прийомом анастрозолу (по 1 мг). Лікування проводили до появи ознак прогресування пухлинного процесу або виникнення побічних ефектів ІІІ–IV ступеня токсичності. Визначали тривалість вільного від прогресування захворювання періоду (час від початку лікування в межах дослідження до виявлення ознак прогресування на фоні проведеної терапії), виживаність (за методом Каплана — Мейєра); токсичні прояви терапії оцінювали шляхом анкетування хворих. Результати: тривалість середнього періоду без прогресування пухлинного процесу у хворих групи А + Т була більшою за таку у групі А (14,0 ± 2,4 проти 9,2 ± 1,0 міс; р < 0,05). Безрецидивна виживаність була достовірно вища у хворих, які приймали комбіновану хіміоендокринотерапію, порівняно з цим показником у групі хворих, які одержували моноендокринотерапію (log-rank тест, χ² = 3,8369, p = 0,012). У 10% пацієнток групи А + Т вдалося досягти тривалого періоду без прогресування (> 24 міс) без виникнення побічних проявів ІІІ–IV ступеня. Частота небажаних ефектів у хворих, які приймали різні види паліативної таблетованої терапії, була майже однаковою в обох досліджуваних групах: у 98,7% учасниць зафіксовано прояви токсичності І– ІІ ступеня. Висновок: амбулаторна паліативна терапія хворих на люмінальний Her-2/neu негативний МРМЗ із застосуванням виключно пероральних засобів — антиметаболіту тегафуру і нестероїдного інгибітору ароматази анастрозолу — демонструє достатню ефективність, можливість тривалого прийому, незначну вираженість побічних ефектів, позитивно сприймається пацієнтками з поширеним пухлинним процесом.

Aim: optimize the treatment of patients with hormone-positive (luminal) Her-2/neu negative metastasing breast cancer (MBC) through the taking endocrinoand chemotherapeutical drugs orally on an outpatient basis. Object and methods: the results of treatment of 80 patients with luminal Her-2/neu negative MBC, who were randomized into 2 groups and treated with chemotherapy and endocrinotherapy that were given only per os. The first group (A) consisted of patients who had palliative hormone therapy with aromatase inhibitor anostrozol (1 mg daily). Conventionally 1 course of therapy in this group believed interval of 21 days. The second group (A + T) formed with patients who appointed concurrent hemoendocrinotherapy: tegafur (1200–1600 mg/day, from the 1st to the 14th day of the 21-day cycle) in combination with a daily intake anastrozol (1 mg). Treatment was performed to signs of tumor progression or occurrence of side effects toxicity grade III– IV. We determined the duration of progression-free period (time from start of treatment within the study to detect signs of progression against the background of the treatment), survival (by Kaplan — Meier method); toxic manifestations therapy was assessed by questionnaire patients. Results: length medium period without progression in patients of group A+T was longer for such in groupA (14.0± 2.4 to 9.2 ± 1.0 months, p < 0.05). Progression-free survival was significantly higher in patients treated with concurrent chemotherapy with endocrinotherapy, compared with that of patients who received monoendocrinotherapy (log-rank test, χ² = 3.8369, p = 0.012). 10% of patients in group A + T managed to achieve long period without progressive (> 24 months) without occurrence of adverse events grade III–IV. The frequency of side effects in patients taking different types of palliative therapy orally was almost the same in both study groups: 98.7% of patients were toxicity grade I and II. Conclusion: palliative treatment given orally for patients with luminal Her-2/neu negative MBC using antimetabolites tegafur and non-steroidal aromatase inhibitor anastrozole— demonstrates sufficient efficacy, the possibility of prolonged use, minor side effects; positively perceived by patients with advanced tumor process.