Чернігово-Сіверська земля та татари (литовський період)

Abstract

Студія присвячена взаємовідносинам Чернігово-Сіверської землі в епоху литовського панування. Новизною даного дослідження є цілісна реконструкція взаємовідносин князів цього регіону з татарами в XIV-XVI ст. Чернігово-Сіверська земля в XIV ст. епізодично піддавалася набігам невеликих загонів татар. Схожою була ситуація і в першій половині XV ст. Допомога Михайлу Сигизмундовичу з боку Саїд-Ахмеда привела до захоплення кількох сіверских міст. Масштаби та інтенсивність набігів татар на Верховські князівства збільшилися під час воєн між Великим князівством Литовським і Великим князівством Московським у другій половині XV – початку XVI ст. Це було обумовлено тим, що Ахмед, не отримавши підтримки від Казимира Ягеллончика, спустошив Верховські князівства. Шейх-Ахмед же розглядав Чернігово-Сіверську землю як територію бойових дій. Він відвоював у московитів ряд зайнятих ними територій і був налаштований з’єднатися на території Чернігово-Сіверської землі з литовцями. Люди Шейх-Ахмеда нападали і на литовські землі, що і було приводом до ув’язнення в темниці Шейх-Ахмеда Дмитром Путятичем. Чернігово-Сіверська земля також сприймалася як ворожа під час кримсько-литовського союзу 1512-1514 рр. проти московитів.

Данное исследование посвященно взаимоотношениям Чернигово-Северской земли в эпоху литовского владычества. Новизной данного исследования является целостная реконструкция взаимоотношений князей этого региона с татарами в XIV-XVI вв. Чернигово-Северская земля в XIV в. эпизодически подвергалась набегам небольших отрядов татар. Похожей была ситуация и в первой половине XV в. Помощь Михаилу Сигизмундовичу со стороны Саид-Ахмеда привела к захвату нескольких северских городов. Масштабы и интенсивность набегов татар на Верховские княжества увеличились во время войн между Великим княжеством Литовским и Великим княжеством Московским во второй половине XV – начале XVI в. Это было обусловлено тем, что Ахмед, не получив поддержки от Казимира Ягеллончика, опустошил Верховские княжества. Шейх-Ахмед же рассматривал Чернигово-Северскую землю как территорию боевых действий. Он отвоевал у русских ряд занятых ними территорий и был настроен соединиться на территории Чернигово-Северской земли с литовцами. Люди Шейх-Ахмеда нападали и на литовские земли, что и было поводом к заточению в темницу Шейх-Ахмеда Дмитрием Путятичем. Чернигово-Северская земля также воспринималась как вражеская во время крымско-литовского союза 1512-1514 гг. против русских.

This study is dedicated to Chernigiv-Siverian land during the period of Lithuanian rule. The novelty of this study is an integral reconstruction of the relationship of the princes of this region with the Tatars in XIV-XVI centuries. Chernigiv-Siverian land in XIV century occasionally suffered incursions of small groups of Tatars. Similar was the situation in the first half of the XV century. Amir Timur did not invade Chernigiv-Severian land, and Urus Qara-Su – was a river Chernava in Elets principality. Help of Said-Akhmad to Michael Sigizmudovich led to the capture by tatars several towns in Chernigiv-Siver land. The scale and intensity of the Tatar raids on Verkhovski Duchies increased during the wars between the Grand Duchy of Lithuania and the Grand Duchy of Moscow in the second half of the XV – early XVI century. This was due to the fact that khan Akhmed was not supported by Casimir Jagiellonian. Akmed-khan devastated Verkhovski principalities in the Upper Oka region. Also Sheikh-Akhmed considered Chernigov- Siverian land as an area of combat operations. He captured a number of Chernigiv-Siverian territories occupied by Russians, and was set up troops to connect with the Lithuanians in the territory of Chernihiv-Siverian land. People of Sheikh-Akhmed also attacked Lithuanian lands, that was the reason for incarceration Sheikh-Akhmed by Dmytro Putyatych. Chernigiv-Siverian land perceived as the enemy territory during alliance of Crimean Tatars with Lithuanians in campaighn in 1512-1514 years against the Russians.