Особенности влияния дыхания и сосудистого тонуса на вариабельность сердечного ритма у крыс

Abstract

В работе на основании результатов сочетанного исследования (электрокардиография, пневмотахография, прямая сфигмография) изучено влияние дыхания и сосудистого тонуса на вариабельность сердечного ритма (ВСР) крыс и представлена физиологическая интерпретация выбранных диапазонов спектра. При изучении ВСР крыс в состоянии бодрствования установлено, что нижняя граница диапазона HF-волн должна быть не более 0,8 Гц, верхняя – не менее 2,5 Гц, а в стрессовом состоянии данный показатель увеличивается до 3 Гц. Экспериментально доказано, что для крыс в состоянии бодрствования характерен «пакетный» тип дыхания (от 2 до 15–20 с). Частота дыхательных движений в каждом «пакете» разная, поэтому в высокочастотной области спектра может регистрироваться два и более пиков. Это подтверждает существование нескольких осцилляторов – «водителей» ритма дыхательного центра. Установлено, что у наркотизированных крыс вазомоторные волны влияют на вариабельность дыхательного и сердечного ритмов в диапазоне 0,25–0,5 Гц с пиком 0,4 Гц, поэтому нижняя граница средних MF-волн не должна превышать 0,25 Гц.

У роботі на підставі результатів поєднаного дослідження (електрокардіографія, пневмотахографія, пряма сфигмографія) вивчено вплив дихання та судинного тонусу на варіабельність серцевого ритму (ВСР) щурів і представлена фізіологічна інтерпретація обраних діапазонів спектра. При вивченні ВСР щурів у стані неспання встановлено, що нижня межа діапазона HF-хвиль повинна бути не більше 0,8 Гц, верхня – не менше 2,5 Гц, а в стресовому стані даний показник збільшується до 3 Гц. Експериментально доведено, що для щурів у стані неспання характерний «пакетний» тип дихання (від 2 до 15–20 с). Частота дихальних рухів у кожному «пакеті» різна, тому в високочастотній зоні спектра може реєструватися два та більше піків. Це підтверджує існування кількох осциляторів – «водіїв» ритму дихального центру. Встановлено, що у наркотизованих щурів вазомоторні хвилі впливають на варіабельність дихального та серцевого ритмів у діапазоні від 0,25– 0,5 Гц із піком 0,4 Гц, тому нижня межа середніх MF-хвиль не повинна перевищувати 0,25 Гц.

Basing on findings of a combined study (electrocardiography, pneumotachography, direct sphygmography) the paper discusses the effect of respiration and vascular tone on heart rate variability (HRV) in rats and presents a physiological interpretation of the selected spectral ranges. Studying the HRV in conscious rats showed the lower HF-wave range limit to be not higher than 0.8 Hz, and the upper one not less than 2.5 Hz; under stress this index increased up to 3 Hz. The experiments showed that conscious rats were characterized with the ‘package-like’ respiration (from 2 to 15–20 s). The respiratory rate in each ‘package’ was different, therefore two or more peaks might be recorded at high-frequency spectral range. This fact confirmed the existence of several oscillators-pacemakers of respiratory center. In the anaesthetised rats the vasomotor waves were established to affect the variability of respiratory and heart rates within the range of 0.25–0.5 Hz with 0.4 Hz peak. Therefore the lower limit of the average MF waves should not exceed 0.25 Hz.