Обобщены сведения о применимости идеального коэффициента разделения βᵢ для расчета дистилляционного и сублимационного рафинирования с помощью известных уравнений дистилляции. Показано, что применимость βᵢ в таких расчетах имеет ограниченный характер: расхождение между экспериментальными и расчетными значениями эффективности очистки растет по мере удаления βᵢ от единицы; умеренное расхождение (в пределах одного порядка) наблюдается при отклонении значений βᵢ от единицы не более чем на три порядка. При этом эффективный коэффициент разделения может иметь заметную зависимость от степени перегонки и температурную зависимость разного характера для разных веществ.
Узагальнено відомості про можливість застосування ідеального коефіцієнта розподілу βᵢ для розрахунку дистиляційного і сублімаційного рафінування за допомогою відомих рівнянь дистиляції. Показано, що можливість застосування βᵢ в таких розрахунках має обмежений характер: розбіжність між експериментальними і розрахунковими значеннями ефективності очищення зростає в міру віддалення βᵢ від одиниці; помірна розбіжність (у межах одного порядку) спостерігається при відхиленні значень βᵢ від одиниці не більше, ніж на три порядки. При цьому ефективний коефіцієнт розподілу може мати помітну залежність від ступеня перегонки та температурну залежність різного характеру для різних речовин.
The data about application of the ideal separation factor βᵢ for calculation of distillation and sublimation refining are summarized. It is shown that the application of βᵢ in such calculations has confined character: the difference between experimental and calculated significances of purification efficacy grows with moving off βᵢ from unity; the measurable difference (in limited of a one order) is observed at deviation of βᵢ from unity not more then 3 orders. At that effective separation factor may to have a visible dependence from distillation degree and a temperature dependence of different character for different substances.