Синестезійна поезія Леопольда Стаффа

Abstract

У статті аналізується синестезійна поезія Л.Стаффа, його схильність до “кольорового слуху” та “звукового кольору”, упроваджується класифікація антецедента й консеквента. Прийоми синестезії авторка розглядає крізь призму феноменології Г. Башляра, юнгівського колективного підсвідомого, інтуїтивізму А. Бергсона.

The article outlines the peculiarities of synesthesia phenomenon and traces its role in L.Staff’s poetry by way of introducing the distinction between antecedents and consequents. The analysis of synesthesic phenomena in L.Staff’s poetry is based upon the notions of G.Bachelard’s phenomenology, C.G.Jung’s theory of collective unconscious, and also as a process of individual memory.

В статье анализируется синестезионная поэзия Л.Стаффа, его склонность к “цветному слуху” и “звуковому цвету”, внедряется классификация антецедента и консеквента. Приемы синестезии рассматриваются сквозь призму феноменологии Г. Башляра, юнговского коллективного подсознательного, интуитивизма А. Бергсона.