У статті зроблено спробу зазирнути до творчої лабораторії відомого українського прозаїка, окреслити
особливості його стильової манери, зв’язок доробку із соціальними проблемами часу написання
творів.
У статті розглянуто співвідношення зовнішнього і внутрішнього вимірів поетичного світу Б.-І. Антонича.
В основі аналізу – образ віконного скла як грані зв’язку історизму та міфологічності поетичного
моделювання.